Електронна монополізація

коментувати

Боротьба з контрабандою та наповнення бюджету чи все ж тотальна узурпація ринку електроніки.

Реалії сучасності ведуть до глобальної монополізації як зарубіжного, так українського ринків продуктів електронного виробництва. Провідні світові вендори і українські дистриб'ютори продовжують узурпувати ринок електроніки шляхом прямого лобіювання законодавчих нововведень, що значно посилюють умови імпорту.

Прийоми монополізованого впливу різноманітні. Зокрема, можна виділити такі існуючі способи як національний принцип вичерпання права, сертифікація, а також заплановані нововведення у вигляді збільшення податкового тиску на транскордонні інтернет-продажі (крос-бордінг).

У даній статті ми визначимо суть і вплив на ринок як існуючих, так і запланованих способів монополізації.

Суб'єкти монополії нерідко діють за принципом зворотного призлягання. Суть цього явища полягає в закономірному реагуванні на певні процеси реформування в державі. Іншими словами, це коли в противагу одним законодавчим ініціативам висуваються інші ініціативи (угодні суб'єкту, який лобіює монополію).

Подібного роду дію в кінці 2016 року провела Асоціація підприємств інформаційних технологій. У певному сенсі реагуючи на законопроект від 16.11.2016 року №5401 (запропоновано скасувати в Україні податок на додану вартість), Асоціація направила в Міністерство фінансів України пропозицію про фактичне збільшення податкового тиску на імпорт. Суть пропозиції полягає в зниженні не оподатковуваного порогу зарубіжних покупок зі 150 євро до 22 євро.

Офіційно АПІТ аргументує необхідність введення даної ініціативи тим, що таке нововведення дозволить знизити рівень тіньового імпорту та збільшити рівень податкових відрахувань. Асоціація заявляє, що метою несплати податків недобросовісні імпортери розбивають товар на окремі партії, ціна яких становить менше 150 євро. Згодом такі суб'єкти перенаправляють в Україну товар дробовими частинами за допомогою міжнародних поштових або експрес-відправлень, в результаті мінімізуючи податкові зобов'язання. Такі дії в негативному аспекті призводять не тільки до зростання тіньового імпорту, але і до значного недофінансування державного бюджету за рахунок загальнообов'язкових податкових відрахувань.

На перший погляд ініціатива АПІТ обґрунтована і справедлива. Тим не менш, для аналізу реальної відповідності ініціативи заявленим цілям, насамперед необхідно визначити вигодонабувачів та сторони, що втрачають від введення в дію подібного роду нововведень.

Якщо брати до прикладу ринок електроніки і ІТ-товарів, то безумовними вигодонабувачами будуть ASBIS Ukraine (офіційний дистриб'ютор Apple, Prestigio, GSmart, Blackberry), Samsung Electronics Україна, MTI, ERC та інші. Якщо виявити незацікавлені сторони, то ними на наш погляд виявляться кінцеві споживачі.

На даний момент споживачі електроніки бачать економічну доцільність покупки товарів по системі cross border (роздрібні покупки через міжнародні інтернет-магазини). Чинники економічної вигоди різноманітні, починаючи від відсутності передпродажної націнки, закінчуючи додатковою вартістю за бренд. Найчастіше такі споживачі купують товари електроніки середнього і бюджетного сегмента, ціна за які (товари) становить до 150 євро. Після введення запропонованої АПІТ ініціативи, продажі cross border значною мірою можуть знизитись, оскільки в результаті запропонованих нововведень ціна практично будь-якого товару середнього або бюджетного сегмента збільшиться на ставку податку. Таким чином, межі свободи для звичайного споживача в плані вибору джерела для покупки, будуть значно звужені, що є вигідним для ринку монополії.

Інша проблема, яку можна віднести до вже існуючих способів монополізації – це національний принцип вичерпання прав на товарні знаки.

Багато українських компаній, що розвиваються, зацікавлені самостійно офіційно імпортувати продукти електронного виробництва з міжнародних ринків. Дані наміри можуть створювати стійкий плацдарм для вільної й здорової конкуренції на ринку. Такі компанії готові запропонувати більш низькі ціни при тій же якості товару, яка на сьогоднішній день реалізується великими гравцями на ринку. Але проблема в тому, що виробником без передачі прав на реалізацію товару, легально це зробити неможливо.

Принцип вичерпання прав закріплений у п. 4, 6 ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак; використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

Разом з тим, ексклюзивне право на імпорт техніки закріплено в Митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності. Заявлена мета реєстру - запобігання надходження в країну контрафактних товарів. Але за фактом, через дії національного принципу вичерпання прав, реєстр є певного роду блокатором для бізнесу.

Ті компанії, які не внесені до реєстру, не мають права ввозити в Україну товар. Відповідно до Порядку реєстрації у Митному реєстрі (наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №648), до заяви на внесення до реєстру необхідно надати документ або відомості, що піддають наявності прав на об'єкт. Таким чином, внести компанію до реєстру може тільки виробник продукції або особа, якій передано право інтелектуальної власності на продукцію. При цьому вендори обмежують число імпортерів в Україні, через що зона вільної конкуренції значно зменшується. Між тим, у всіх цивілізованих країнах Заходу діє міжнародний принцип вичерпання прав, при якому товар без дозволу виробника може ввозити будь-який гравець.

Ще одним обмеженням вільної конкуренції в Україні є державна система сертифікації продукції («УкрСЕПРО»). В Україні її організовує Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), який є Національним органом по сертифікації.

В Україні сертифікація здійснюється відповідно до Порядку митного оформлення імпортних товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні (постанова КМУ від 14.05.2008 року №466).

Заявлена мета і необхідність сертифікації зрозумілі і прості - продукти електронного виробництва, що ввозяться в Україну, повинні пройти перевірку на відповідність національним стандартам. Однак якщо аналізувати дане явище глибше, думка складається суперечлива.

По-перше, вартість подібного роду перевірки складає десятки тисяч гривень, і природно, витрати несе імпортер. По-друге, сертифікація прив'язана не до продукції («продукт певного виду і ТМ – сертифікат»), а до суб'єкта імпорту («імпортер – сертифікат»).

Іншими словами, кожен окремий імпортер повинен придбати свій окремий сертифікат, вартість якого (враховуючи реальні ресурсо-витрати), безпідставно завищена. При цьому, необхідність отримання сертифіката не залежить від того, сертифікувався товар раніше іншими гравцями ринку. І що важливо, ці вимоги існують в умовах, що практично вся техніка, що ввозиться в Україну, вже сертифікована за стандартами ЄС і США, які (стандарти) не порівнянно вище стандартів України.

Але головний корінь проблеми національної системи сертифікації полягає в іншому. Держспоживстандарт України запитує у правовласника інтелектуальної власності дозвіл на випробування пристрою, без якого не видати сертифікат. Такий дозвіл отримати фактично неможливо з причини блокування великими гравцями виходу на ринок нових суб'єктів.

Таким чином, з урахуванням специфіки національної системи сертифікації продукції, а також особливостей функціонування Митного реєстру, вільна конкуренція в Україні на імпорт техніки фактично знищена. Дані реалії практично заганяють живий бізнес в тінь, тим самим звільняючи простір ринку монополії.

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: [email protected]

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: