Відходи в допомогу

коментувати

Вже більше 20 років багато розвинених країн і великих промислових компаній реалізують ідею "циклічної економіки".

По суті, це безвідходне виробництво. Про повторне використання сировини задумалися навіть ті, хто має доступ до дешевих природних ресурсів. Ці компанії зрозуміли, що корисні копалини – вичерпний ресурс, а тому все частіше віддають перевагу повторній переробці промислових відходів. До того ж, використання вторинних матеріалів часто обходиться бізнесу дешевше, знижуючи вартість кінцевого продукту. В Україні такі випадки поки нечисленні, хоча країна сповна «багата» відпрацьованими матеріалами, які чекають свого другого шансу.

Далеко ходити за прикладами не потрібно. Візьмемо хоча б галузь, яка ще не так давно давала більше третини українського ВВП – металургію. У всьому світі металургійні комбінати виробляють чималу кількість відходів – вогнетривкі цегла та інші матеріали, які відслужили своє та які застосовуються в процесі виплавки сталі (вапняк, доломіт, магнезит та інші). Іноземні виробники вогнетривів знайшли для них нове застосування. Відпрацьовані вогнетриви і вапняки йдуть на повторну переробку, в результаті якої з'являються нові жароміцні цегли для печей. Наприклад, 45% бою вогнетривів придатна для вторинної переробки. Цегла з вторсировини в 2-4 рази дешевше нових аналогів. Ефект для сталеварів відчутний: вони платять менше за сировину, знижують витрати за складування відпрацьованих відходів (екоподаток) і економлять місце на відвалах, які часто заповнені на 50-95%. В доповнення це ще й відповідальне ставлення до природних корисних копалин, наприклад, глини, каоліну і магнезиту «кар'єра». Металурги можуть утилізувати вторсировину самостійно або виводити цю функцію на аутсорсинг. У світі вже є такі приклади - лідери з аутсорсингу відходів меткомбінатів: компанії HARSCO, Horn&Co Minerals Recovery LKAB Minerals. Цікаво, що найбільший в світі виробник вогнетривів, австрійська RHI, є ще й головним лобістом ініціатив повторного використання відпрацьованих вогнетривів.

Кольорова металургія також у фокусі іноземних промисловців. Платина, золото, мідь та алюміній – цінна сировина з високими витратами на видобуток і переробку. Існуючі родовища цих корисних копалин поступово вичерпуються, а нові або бідніші, або знаходяться в менш доступних місцях. У будь-якому випадку, собівартість виробництва зростає, а тому питання їх повторного отримання з готових продуктів стає ще більш актуальним. Наприклад, у світі вже працюють над технологією, що дозволяє отримати алюміній з так званого «червоного шламу» - відходу алюмінієвих ГЗК і комбінатів, що містить частку кольорового металу.

Ще один великий «постачальник» матеріалів, придатних для повторного використання, - енергетика. Тут є сировина, яка не займає великі площі землі та, з першого погляду не приносить значної шкоди навколишньому середовищу і в принципі невидима. При цьому, дуже цінна як ресурс. Я кажу про шахтний метан, який часто спричиняє чимало проблем гірникам. Іноземні компанії перетворили ці труднощі на можливість – вони відкачують з шахт метан, після чого використовують його для виробництва електроенергії і тепла. Споживачами цієї електроенергії часто стають самі ж шахти. Їх інтерес очевидний. В процесі видобутку вугілля метан додає чимало клопоту, а його викиди несуть велику небезпеку для життя шахтарів. Примусове відкачування газу мінімізує ці ризики, а його використання дозволяє знизити витрати гірників на закупівлю електроенергії на зовнішньому ринку. За принципом такої моделі «самозабезпечення» працюють багато шахт в Польщі і Чехії. Інший варіант - продаж виробленої електроенергії на загальний енергоринок. Що це означає для України? Річний обсяг викидів шахтного метану тут оцінюється понад 1 млрд куб. м в рік. Середньостатистична українська шахта випускає в повітря близько 15-20 млн куб. м в рік. При грубому підрахунку можна сказати: цього обсягу достатньо, щоб покрити річну потребу близько 22 тисяч сімей з 3 осіб в електроенергії. Можливо, у масштабах країни цифра виглядає не так переконливо. Але враховуючи важливість альтернативи природному газу і вугілля, світло в кожному домі має значення.

В українській промисловості є ще чимало можливостей по використанню вторинної сировини і побічних продуктів. Я переконаний, що рано чи пізно вітчизняні компанії все активніше будуть знаходити і використовувати аналогічні можливості - когось підштовхне до цього турбота про екологію, а когось - про собівартість.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: