Майбутнє молодих реформаторів

коментувати

Протягом останніх двох років ми бачимо серйозні трансформації в державному управлінні, ключові пости займає все більше людей, які не мали раніше досвід державної служби.

Багато нинішніх міністрів, їхні заступники, нові керівники держкомпаній та Національного банку мають серйозний досвід роботи у великому і, часто, не українському бізнесі, більшість з них мають західну освіту, багато працювали в іноземних компаніях і інвестиційному бізнесі. Чому з високооплачуваного приватного сектора вони приходять на держслужбу на зарплати в кілька разів менші за їхній звичний дохід?

Знаючи більшість з них особисто, можу сказати, що для них це не матеріальний інтерес. Для них це виклик, нові складні завдання і новий щабель розвитку, але головне - можливість змінити свою країну і бізнес-поле, в яке їм доведеться рано чи пізно повернутися.

Економіка країни сьогодні переживає важкі часи, не в останню чергу це - наслідок неефективного держуправління класичної радянської школи, спадкоємцем якої дотепер є Україна, Часи змінилися, а підходи і управлінці- ні.

Зайва бюрократія, неефективне держрегулювання, відсутність особистої відповідальності в поєднанні зі збереженими корупційними можливостями не створюють грунту для процвітання держави.

У бізнес-школах викладають курс "управління змінами", це одне з найскладніших завдань в менеджменті. Будь-які зміни виводять зі звичного комфорту тих, хто в ньому перебував, не мотивують їх ані проводити, ані підтримувати. Це породжує колосальний опір, що ми бачимо сьогодні. Жодна реформа не проходить без боїв і рясного медійного поливання брудом.

Ефективні реформи не можуть робити люди, які виросли в старій державній системі, реформи не можуть робити і люди старшого покоління, вони психологічно не схильні до змін, адже це ризик для них. Відповідно, реформи - справа лише молодих. У них найбільша мотивація до позитивних трансформацій в країні, їм в ній жити, ростити дітей. Але де взяти стільки реформаторів для успішного будівництва процвітаючої країни?

Я з великою повагою ставлюся до тих професіоналів, які вирішили присвятити кілька років свого життя службі державі і людям. Це можна порівняти з армійською службою, адже бої за майбутнє країни ведуться практично кожного дня.

Жертву молодих реформаторів мало хто може оцінити, багато хто з них позбавлений тієї свободи, яку вони мали в бізнесі, багато хто витрачає свої заощадження, напрацьовані в бізнесі.

Але життя на держслужбі у них не закінчується. Воно тільки починається.

Днями я прочитав новину про те, що з Нацбанку йде Влад Рашкован, він займав посаду першого заступника і відповідав за стратегію розвитку банківського сектора та його реформування. Від кризи банківський сектор постраждав, напевно, більше за інших, але в травні цього року він вперше за останні 13 місяців показав прибуток, що говорить про початок його відновлення. Золотовалютні резерви центробоанку зростають, національна валюта зміцнюється, процентні ставки падають. У цьому є чимала заслуга і Влада.

Влад успішно займався безліччю внутрішніх проектів і асоціювався з позитивними трансформаціями банківського ринку. Для мене новина про його відхід стала несподіваною. Але це той випадок, коли новина не стільки засмутила, скільки порадувала. Адже це відмінний приклад того, як повинна розвиватися кар'єра успішних менеджерів державного сектора.

Я радий, що для реформаторів відкриваються нові можливості, їхня успішна робота в державному секторі, зміни які вони реалізують не тільки змінюють бізнес середовище, яке оживляє економіку, вона показує їх менеджерські таланти.

Успішні реформатори розширюють свою мережу контактів, при чому не тільки в Україні, а й за кордоном, їхня популярність зростає, їх починають впізнавати і це дуже корисний бонус для них.

Західна практика показує, що часто керівники державних відомств не є кадровими чиновниками, там теж багато хто приходить з бізнесу, а через 3-5 років вони можуть виявитися в керівництві освітніх організацій, університетів, Think Tanks, а після знову стати успішними держслужбовцями в інших секторах де потрібні їхні менеджерські таланти.

Упевнений, що майбутнє багатьох українських реформаторів не буде пов'язане з держслужбою і навіть політикою. Багато хто з них із задоволенням повернувся б в бізнес, як це зробив Влад, і вони це зроблять, як тільки економіка почне відновлюватися. Держслужба ж повинна стати авторитетним і конкурентним середовищем для талантів. Вони і прийдуть на зміну нинішнім реформаторам.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: