Банкіри-щасливчики та міжнародний розшук – економічний огляд тижня

Банкіри-щасливчики та міжнародний розшук – економічний огляд тижня

На минулому тижні Кабмін пішов на безпрецедентний крок, ліквідувавши одну із годівниць корупціонерів, а також обмежив кількість банків, яким дозволено рахувати державні виплати.

1 Україна зустрілася із Російською федерацією у Стокгольмському арбітражі. 25 вересня в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма розпочався процес між НАК Нафтогаз України та російським Газпромом, в якому українська сторона домагається зміни ціни на російський газ і перегляду умов його транзиту до Європи.

За повідомленням голови НАК Нафтогаз Андрія Коболєва, слухання за контрактом на поставку газу триватимуть до 10 жовтня.

Ціна питання для нашої сторони – Нафтогаз поверне $27 млрд та здобуде вигідні умови співпраці із РФ щодо поставок газу.

У випадку рішення суду на користь Газпрому, НАК необхідно буде виплатити близько $39 млрд. Найімовірніше, це будуть кошти із бюджету, оскільки своїх коштів для виплат НАК не має.

Зокрема Нафтогаз вимагав перегляду ціни на російський природний газ, яка була закріплена контрактом у січні 2009 року. Також у жовтні 2014 року Нафтогаз висунув претензії до Газпрому щодо недостачы обсягів газу для транзиту на суму $3,2 млрд.

2 Кабмін суттєво посилив вимоги до банків, які мають намір здійснювати виплати пенсій, допомог і заробітної плати працівникам бюджетних установ. Нові критерії відсіюють одразу три чверті діючих банків.

Уповноважать на виплати, зокрема, лише банки, частка активів яких становить не менше 1% активів банківської системи та банки, контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим установам, або в яких держава володіє часткою більше 75%.

Для отримання дозволу на виплати коштів із бюджету, банкам також необхідно справно виконувати нормативи та правила НБУ не менше шести місяців, погасити усю заборгованість перед Фондом гарантування вкладів фізосіб, сплатити усі податки та збори. Також банк повинен мати у своєму арсеналі платіжні картки для здійснення виплат.

Окрім того, має бути бездоганною ділова репутацію власників фінустанови. Зокрема, до участі в конкурсі не допускатимуться банки, якщо за рік до участі в конкурсі щодо його власників застосовувалися санкції Україною, державами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку або санкції ЄС.

За підрахунками Незалежної асоціації банків, новим вимогам Кабміну відповідають лише 14 банків із 100 фінустанов. Проте більшість із вказаних установ мали на момент прийняття постанови заборгованість перед казначейством. До конкурсу сьогодні можуть допустити лише Укргазбанк, УкрСиббанк, Альфа-банк, Креді Агріколь та ПУМБ.

3 Вже із жовтня поточного року влада припинить встановлювати ціни на продовольчі товари. У відповідності до рішення Кабінету міністрів, припиняється дія ряду норм, якими регулюються граничні рівні рентабельності та торговельної надбавки (до 15%) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбаси, молоко, сир, сметану, вершкове масло і соняшникова олія, яйця.

Регулювання цін робили спроби скасувати вже більше десятка разів, проте корупційний інструмент виживав. За словами міністра економрозвитку та торгівлі Степана Кубіва, фіктивне регулювання було годувальницею чиновників, за який платили бізнес та прості споживачі. «Додаткові витрати на існування «регулювання» підприємці, звісно, закладали у собівартість. Тож, як показують дослідження, ціни на такі продукти ростуть швидше, ніж на споживчий кошик у цілому. А прості українці годують хабарників і популістів», – заявив він.

Справа у тому, що під регулювання підпадали «білі» гравці, тоді як «сірий бізнес» грав за іншими правилами. «Причому статистика показує, що це регулювання або не має ніякого впливу на ціни (по сметані і сиру), або має негативний вплив (по крупах, свинині). Зате про вартість посади глави Держінспекції ходили легенди», – заявив заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов.

4 Ринок цінних паперів із 23 вересня позбувся одного із ліквідних інструментів. Національний банк та Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку вирішили вивести із біржи торги депозитними сертифікатами НБУ. Від тепер банки можуть укладати угоди з депсертифікатами лише на позабіржовому ринку.

Рішення прийняте з урахуванням того що депсетрифікати – інструмент регулювання ліквідності банківської системи, який є борговим зобов’язанням центрального банку, а отже, не відноситься до цінних паперів чи до фінансових інструментів. Проте таке рішення може мати негативні наслідки для інвестиційних можливостей банків.

З початку року зацікавленість банків у біржовій торгівлі депозитними сертифікатами істотно ослабла, зважаючи на поступове зниження облікової ставки до 15% річних. Якщо у січні-травні було укладено 112 біржових угод на ₴11,3 млрд, то з червня на біржі Перспектива не було угод із депсертифікатами взагалі.

5 Правоохоронці продовжують переслідувати колишніх українських банкірів. Національна поліція на минулому тижні оголосила в розшук екс-заступника голови правління банку Михайлівський Дениса Панфілова, якого востаннє бачили у Києві ще 16 серпня 2016 року. Панфілова звинувачують у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах та у фіктивному банкрутстві банка.

13 серпня суд заарештував на два місяці також голову правління банку Михайлівський Ігоря Дорошенко. Прокуратура м. Києва підозрює Дорошенко та ще десяток осіб у розкраданні ₴870 млн банківських коштів та доведення банку до неплатоспроможності.

Водночас підозру у привласненні ₴1 млн висунули двом колишнім працівникам банку Київська Русь. Керівник відділу одного з територіальних відділень банку протягом 2014 – поч. 2015 рр у змову із завідувачем каси та іншими посадовими особами, організувала схему. Виводили гроші шляхом підроблення документів на видачу готівкових коштів з карткових рахунків клієнтів.

За фактом привласнення банківських коштів колишнім посадовцям вже повідомлено про підозру, та вирішується питання з клопотанням про обрання підозрюваним запобіжного заходу.

Ще раніше СБУ оголосила в міжнародний розшук колишнього топ-менеджера банку Київська Русь, який підозрюється у розкраданні $44 млн.

А Печерський райсуд Києва запідозрив компанії, пов'язані із бізнесменом Дмитром Фірташем, у незаконному відчуженні майже ₴10,6 млрд через банк Надра. Ці кошти були виділеними Національним банком в якості рефінансування.

Згідно іншої постанови суду – від 19 вересня 2016 року, посадові особи банку Надра, Фонду гарантування вкладів, а також компаній, пов’язаних з Фірташем 3 лютого 2015 року незаконно заволоділи активом банку Надра – підприємством по переробці сої в Херсонській області.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Економіка ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: