Сумнівне рішення. Які ризики несе в собі закон про реструктуризацію банківських боргів

Законопроект про реструктуризацію боргів навряд чи дозволить запустити кредитування

Законопроект про реструктуризацію боргів навряд чи дозволить запустити кредитування

Ухвалений нещодавно закон про реструктуризацію банківських боргів має нарешті запустити масове кредитування. Втім, документ несе в собі більше ризиків, ніж можливостей.

19 липня, після підписання президентом Петром Порошенко, в газеті Голос України опубліковано закон про фінансову реструктуризацію. Законодавчий акт покликаний подолати наслідки кризи в банківській системі через механізм добровільного позасудового врегулювання проблемних боргів працюючих підприємств перед банками.

Закон ухвалено на вимогу МВФ. Він набуде чинності через три місяці після опублікування – 19 жовтня 2016 року – та діятиме у продовж трьох наступних років. Згідно з  його нормами, передбачено механізм добровільного і мирного вирішення проблемної заборгованості діючої компанії перед банком впродовж чітко окресленого періоду – 180 днів.

"Без судової тяганини, яка може тягнутися роками і врешті-решт, як правило, призводить до вимушеного банкрутства позичальника", – зазначає Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України, яка є одним із авторів закону.

За його оцінками, номінальна заборгованість компаній перед банками становить близько ₴800 млрд, що еквівалентно 40% ВВП України, а із урахуванням зовнішніх боргів бізнесу – це понад 100% ВВП боргового навантаження.

При цьому  у країнах Центральної Європи, за інформацією Шпека, нормою є 40-60% ВВП. "Ціна цього "рекорду" очевидна: багато кредитів є непрацюючими. Кожна друга гривня кредитів українських банків підприємствам має цілком реальний ризик неповернення", – каже банкір.

За результатами стрес-тесту 20 найбільших банків НБУ виявив, що проблемними є 37% кредитів суб’єктам господарювання, а в цілому по системі цей показник може становити 51%. Тим не менш, юристи скептично оцінюють можливості закону про фінреструктуризацію.

Впевнені, що ухвалений депутатами поспіхом проект закону (аби піти у відпустку і перед тим розв’язати руки Кабміну для подальших переговорів із МВФ щодо майбутнього траншу) не лише не запустить механізм погашення кредитної заборгованості, але й призведе до збільшення кількості судових позовів.

Про це ж йдеться у офіційних висновках Головного науково-експертного управління (ГНЕУ), оприлюдненого на сайті ВРУ, який подається депутатам до голосування. Юристи зауважують, зокрема, що низка положень законопроекту "викладено юридично некоректно, що може призвести до неузгодженості їх з іншими законодавчими актами та до збільшення кількості звернень до суду".

Так, наприклад, стаття 21 закону передбачає 180-денний мораторій з дня початку фінансової реструктуризації, під час якого підприємство-боржник звільняється від обов'язку повертати борги кредиторам, не допускається передача майна боржника в заставу чи його реалізація з торгів і т.п. Заборона реалізації необоротних активів боржника поширюється на всіх кредиторів боржника, незалежно від їх участі у фінансовій реструктуризації, хоча в законі начебто прописано зворотнє.

"Дія мораторію не поширюється на вимоги кредиторів, які не є залученими [до переговорів] кредиторами (крім випадку, визначеного пунктом 6 частини другої цієї статті[пункту 6 у цій статті в законі просто не існує])... У період дії мораторію будь-який кредитор… має право розпочати або продовжити судове провадження для отримання рішення суду проти боржника про стягнення заборгованості або звернення стягнення на майно боржника", йдеться в законі.

Як пояснює старший партнер адвокатської компанії Кравець і партнери Ростислав Кравець, можливість судового провадження не означає можливість стягнення коштів, а отже права кредиторів, які матимуть на руках судові рішення, будуть порушуватися.

До того ж ця норма суперечить закону про судоустрій і статус суддів. Стаття 13 цього закону передбачає, що судові рішення є обов'язковими до виконання і їх невиконання тягне за собою відповідальність, аж до кримінальної.

Негативний ефект такого мораторію оцінити не важко, на сьогодні у судах знаходяться тисячі справ щодо кредитних взаємовідносин. Так,наприклад,у 2015 роцідо стягнення Державною виконавчою службоюпідлягав обсяг боргів у розмірі ₴565 млрд (номінальний ВВП України у першому кварталі поточного року складав ₴453,2 млрд).

Виконавча служба наразі спромоглася стягнуто лише 2,2% від встановленої суми, мораторій на стягнення заборгованості по судових рішеннях тільки погіршить виплати. Окрім того, для координації питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації законом передбачене створення спостережної ради, до компетенції якої входить створення секретаріату та арбітражного комітету.

Сама рада складатиметься із дев’яти осіб — по одному представнику від НБУ, Мінфіну, МЕРТ та Мінюсту, ще п’ятьох представників від себе вирішив делегувати профільний комітет Верховної Ради. Згідно висновків ГНЕУ, так як формування секретаріату буде здійснюватися представниками державних органів це дає шляхи для корупції.

За словами ж Кравця, у Конституції України та закону про комітети ВРУ чітко зазначено, що комітети мають здійснювати виключно законопроектної роботи. А отже такі призначення також можна буде оскаржувати у суді. Що затягне створення ради для досудового розгляду питання про фінреструктуризацію.

"Це вже не перший випадок, коли у нас плюють на Конституцію", – каже радник голови правління банку Новий з юридичних питань Олександр Ярецький. Він додає, що цей закон може спрацювати узагалі лише у «великих кейсах» за участі олігархічного бізнесу, державних і крупних банків, і масовості не набуде.

"Якби у нас була інша бізнес-ментальність, то і старий закон про відновлення платоспроможності боржника чудово працював би. Норми цього ж закону будуть використовуватися дрібними кредиторами, які завжди будуть блокувати рішення крупних з метою шантажа", – каже юрист.

Останні, наприклад великі банки, як показує міжнародна практика, часто відкупляються певними сумами, аби різного роду підрядники і постачальники «не плуталися під ногами», щоб швидше завершити переговорний процес щодо реструктуризації заборгованості, пояснює Ярецький.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Економіка ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: