Огляд ключових ділових новин в країні: Росія і Україна продовжили торгівельну війну, а ДФС дісталось «на горіхи»

Огляд ключових ділових новин в країні: Росія і Україна продовжили торгівельну війну, а ДФС дісталось «на горіхи»
Фото: inpress.ua

Минувший тиждень для експортерів закінчився простоєм 70 вантажівок на російському кордоні. А страховикам запам'ятається, як початок шляху до стін Нацбанку.

1 Росія і Україна продовжили торгівельну війну. Україна подовжила контрсанкції щодо російських товарів до кінця 2017 року. Ці заходи Мінекономрозвитку підготували у відповідь на посилення продовольчого ембарго на українські товари та заборону транзиту до Казахстану та Киргизстану через територію РФ.

Нагадаємо, 29 червня президент РФ Володимир Путін продовжив на півтора роки, до кінця 2017-го, дію продовольчого ембарго відносно держав, які ввели санкції проти Росії. Російське ембарго діє для українських товарів з 1 січня 2016 року.

Голова комітету транспорту міністерства з інвестицій та розвитку Казахстану Асет Асавбаєв повідомив, що наразі Росія блокує на білорусько-російському кордоні 20 фур та 80 вагонів продовольчих товарів, які експортуються з України. За його словами, переговори з Росією на тему зняття обмежень на транзит українських товарів ведуться на високому рівні.

«Заборона на перевезення українського вантажу через територію Росії почала діяти з 1 липня, і поки її не знято. Переговори у зв'язку з цим з Росією ведуться не тільки на рівні комітету (транспорту Мінінвестрозвитку), але й на найвищих рівнях», – повідомив Асавбаєв.

Наразі, для поставок продукції Україна використовує каспійський регіон. За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталії Микольської, 98% експорту в Казахстан здійснюються сухопутним шляхом, це сума товарів на $622 млн, Киргизстан – 93,3%, або $70 млн.

Наразі мова йде про, де-факто, зупинку поставок товарів до Казахстану і Киргизстану. Тож МЕРТ радить експортерам тимчасово утриматися від товарообігу.

2 Податковій (ДФС) в черговий раз дісталось «на горіхи». Прем'єр-міністр Володимир Гройсман особисто звернувся до керівництва Державної фіскальної служби із вимогою негайного перерахування коштів до Державного казначейства, призначених на відшкодування податку на додану вартість (ПДВ).

Відшкодування ПДВ було припинене минулого місяця. За даними Казначейства, обсяг відшкодування підприємствам ПДВ у червні 2016 року становив всього ₴111 тис. Це, за даними Державної казначейської служби, найнижчий показник за 2016 рік. У травні обсяг ПДВ становив ₴6,7 млн, у квітні – ₴7,1 млн. «Станом на 30 червня територіальними органами Казначейства відшкодовано ПДВ на загальну суму ₴97,3 млн, в т. ч. ₴1,862 млн за судовим рішенням», – заявили у відомстві.

За словами голови профільного парламентського комітету Ніни Южаніної, ситуація із сумнівною виплатою ПДВ є нічим іншим, як регулярним порушенням законодавства. «Невже ми не можемо зобов'язати голову ДФС відзвітувати на Кабміні про те, яким чином відбувається відшкодування, – заявила вона. – Є таке підприємство – Кернел-трейд, яке за цей час отримало з бюджету ₴3,6 млрд, чи не занадто це велика сума, Каргіл – ₴1,5 млрд».

Міністру фінансів Олександру Данилюку, дії ДФС видаються прямим порушенням закону. Міністр також звинувачує керівництво ДФС у тому, що останні недостатньо роблять для детінізації економіки. Він також повідомив, що Мінфін після завершення переговорів з Міжнародним валютним фондом візьметься за реформування ДФС, яке буде відбуватися за прикладом реформи поліції.

3 Страховиків підпорядкують Національному банку. Парламент прийняв у першому читанні законопроект щодо консолідації функцій Нацкомісії з державного регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Згідно проекту закону, Нацкомфінпослуг буде ліквідовано, а її функції та підконтрольні фінустанови розподілять між НБУ та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Документ передбачає, що наглядом і регулюванням за недержавними пенсійними фондами, облігаціями нерухомості та фінансування будівництва, емітентами іпотечних сертифікатів та довірчими товариствами займеться НКЦПФР. Ринок страхових, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінанустанов перейде до НБУ.

За даними Нацкомфінпослуг, до сфери її відповідальності відноситьчя близько 2,5 тис. фінустанов.

Згідно законопроекту, який ще у липні 2015-го подав до ВРУ президент Петро Порошенко, Нацкомфінпослуг повинні були ліквідувати ще до 2016 року. Але відповідний законопроект ніяк не могли прийняти у парламенті.

«Національний банк очікував ухвалення цього законопроекту більше року. Це – стратегічно важливий і необхідний крок для побудови прозорого ринку фінансових послуг. Тільки ефективний консолідований нагляд підвищить захищеність і збільшить довіру до ринку з боку споживачів фінансових послуг», – зазначив заступник голови Національного банку Владислав Рашкован.

У правлінні уже пообіцяв створити окремий блок нагляду за небанківськими фінансовими установами. Саме правління Нацбанку також буде розширене з шести до семи осіб. Новий заступник куруватиме небанківськими ринками.

4 Навколо Дельта Банка новий скандал – позичальник фінустанови підозрюється у виведенні активів на ₴22 млн. Ліквідатор банку, який належав бізнесмену Миколі Лагуну, виявив схему незаконного виведення з-під застави під іпотеку об'єкт нерухомості в Одеській області. Дельта Банк, як іпотекодержатель, згоди на відчуження майна – предмета іпотеки – не давав.

Даний комплекс 11 березня 2016 року був перепроданий третій особі. А 2 червня новий іпотечний договір засвідчив приватний нотаріус. Комплекс продали резиденту Белізу. Таким чином, банк втратив предмет іпотеки.

Майнові права за даним іпотечним договором Дельта Банк передав в заставу під кредити рефінансування НБУ. В результаті неправомірного виведення без забезпечення лишився вже кредит Нацбанку. За виявленими фактами 22 червня в Печерське управління ГУ Національної поліції в Києві було подано заяву про вчинення кримінального злочину.

5 В Україні розгорнулися протистояння за тарифи на комунальні послуги. Депутати Київради затвердили тримісячний мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Тобто киянам платіжки з новими тарифами, які повинні були підвищитися з 1 липня, начебто мають надходити лише із 1 жовтня.

У Кабміні, який налаштований «привести тарифи до ринкових цін» таку ініціативу сприйняли скептично. «У них [депутатів у Київраді] є сьогодні бюджет розвитку ₴4 млрд. Якщо вони хочуть виділяти з міського бюджету мільярди гривень для того, щоб компенсувати вартість тарифів», – прокоментував мораторій прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Тим часом лідер БЮТ Юлія Тимошенко у Верховній раді вже закликала місцеву владу інших регіонів вводити аналогічні мораторії на підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Наразі вона та лідер Радикальної партії Олег Ляшко активно «співпереживають» мітингуючим під Верховною Радою учасникам профспілок.

Проте такі мораторії носять лише декларативний характер, це відомо як депутатм Київради, так і депутатам Верховної ради. З 2014 року парламент, на вимогу МВФ, позбавив місцеві органи влади права встановлювати тарифи на ряд комунальних послуг.

За словами Гройсмана, Тимошенко та деякі інші політики хочуть повернути систему, «при якій бідні платять за багатих». «Я подивився декларацію Юлії Володимирівни Тимошенко. Вона сьогодні проживає в будинку, здається, площею 500 м кв. За пільговими цінами на газ щомісяця пересічний український громадянин доплачував їй за комунальні послуги і газ $1 тис. Тобто, хтось хоче повернути систему, при якій бідні платять за багатих», - підкреслив прем'єр.

За останні 10 років, за підрахунками Гройсмана, Україна на газових махінаціях втратила $53 млрд. Від різних махінацій, за його словами, по кишенях розходилося $2-$3 млрд щорічно.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Економіка ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: