За 26 років незалежності ми побудували кривеньку хату, яка не мала твердого фундаменту - міністр економіки

Степан Кубів переконаний, що в 2017 році зростання ВВП України буде 2%
Фото: Степан Кубів via Facebook

Степан Кубів переконаний, що в 2017 році зростання ВВП України буде 2%

21 серпня президент України Петро Порошенко здійснив робочу поїздку в Кіровоградську область.

Після неї президент заявив, що після блокування Росією економічного потенціалу Донбасу та Криму, Україна відновила економічне зростання і вже 5 кварталів поспіль демонструє його.

За словами президента, країна витримала ці випробування, український народ з честю продемонстрував свою здатність об'єднатися, протистояти агресору і забезпечити ефективний розвиток в умовах війни. Однак, на думку глави держави, в цьому сенсі точка неповернення ще не пройдена.

Нагадаємо, в 2014 році ВВП України впав на 6,6%, в 2015-му - скоротився на 9,8%. У минулому році показник внутрішнього валового продукту продемонстрував зростання на 2,3%. У першому півріччі 2017 року зростання реального ВВП України в порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав 2,5%.

Про те, що сьогодні відбувається в українській економіці, чи є насправді зростання ВВП, чи дійсно Україна подолала важкі часи і як економіка країни буде розвиватися далі НВ Бізнес розповів перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

– Напередодні дня незалежності президент Петро Порошенко заявив, що економіка України подолала найважчі часи і почала зростати. Чи справді ми подолали найважчі часи?

– Треба подивитись період відліку. Кожна країна, яка проходить зміни, не проходить їх безболісно. Сьогодні ми маємо четвертий рік реальної війни, переоцінки економіки. На превеликий жаль, за попередні 23 роки незалежностi ми не заклали фундамент інвестиційно-інноваційної економіки, натомість був принцип сировинної економіки. Експортували метал, залізну руду, не приділяли досить уваги прикладній науці, інтелектуальному продукту. В період глобалізації, в період змін в Європі і в цілому світі, проходить переформатування ринків Америки, Європи, створення Євросоюзу, ринку Азії, ми бачимо нові правила гри. Україна була не готова до них. І ці нові правила сформували нові виклики заради змін. Ми втратили 20% економіки, у тому числі через анексію Криму і збройну агресію проти України [на Сході].

Втративши російський ринок, ми отримали проблему конкурентності продукції. І цей виклик ми прийняли з гідністю. Ми зосередилися на формуванні нової бюджетної політики, бюджету, з акцентами на оборону, на інновації, на інвестиції і зміни законодавчого поля, єдності президента, парламенту і уряду.

– Що це дало? 

– Давайте подивимось конкретно. Ми добились за 2016-й рік росту економiки і ВВП склало плюс 2,3%. Цей рiк у порівнянні з другим кварталом минулого року дає цифру плюс 2,4% ВВП. Наступний рік прогнозуємо  ріст ВВП 3%. 2019-й рік – 3,6%. А на 2020-й рік – ми прогнозуємо 4%. Тобто ми говоримо про продовження макростабілізації. Це дозволяє відкрити ринки України для інновацій, інвестицій і модернізації.

Цi три елементи фундаментально міняють підхід від сировинної економіки до створення ланцюгів додаткової вартості. Наприклад, агробізнес. Тут потрiбна переробка зернових, а не просто експорт зерна чи кукурудзи, чи рапсу. Чи ми говоримо про експорт української олії, бо вона конкурентна. Або ми говоримо про високоінтелектуальну продукцію чи ІТ-технології. Ми говоримо про 5 тисяч фірм, більше 100 тисяч працюючих в даній галузі.

Чи беремо державні підприємства. Так, у 2015 році були дуже великі збитки. Чому? Тому що ці підприємства були як сировинний придаток, орієнтувалися переважно на Російську Федерацію. За три роки ми розподілили ринки: європейський, середньоазіатський, північно-американський. Ми створили нові інструменти. Ми маємо зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. А це 27 країн. Йдеться про інші правила, конкурентність і якість продукції, включаючи цінову політику. Теж саме стосується Канади. Ми говорили про те, що Канада, підписавши угоду з Європейським Союзом, створила нові можливості у тому числі для української економіки. Це ринок виробництва, створення спільних підприємств в Україні і в Європі, Канада-Європа-Україна, Україна-Канада. Тобто ми зробили три важливих кроки.

Перший крок – за роки незалежності ми вперше побудували систему макропоказників на три роки, тобто чіткий макропрогноз. Зараз цей прогноз з маленькою похибкою збувається. Друге – ми отримали трьохрічні принципи формування бюджетної політики. І третє, найважливіше на сьогоднішній день – ми зрозуміли, що формування ланцюгів додаткової вартості в промислових підприємствах України дозволить створити конкуренту продукцію.

Продовжимо розвиток  освіти, прикладної науки, без яких ми не можемо бути конкурентні на світових ринках. Розвиваємо інфраструктурні проекти. Отримали довіру від міжнародних фінансових інституцій. Розробили вперше за 25 років експортну стратегію, яка пройшла обговорення міжнародних фінансових, міжнародних громадських експертів. Я хочу наголосити, що ми повинні майбутнє держави базувати на позитиві.

– У мене є одне не зовсім зручне запитання. Цілий ряд експертів назвали зростання, про яке говорить Кабмін, надуманим. Справа у тому, що промислове сільгоспвиробництво у першому півріччі цього року впало, а наявність досить істотної інфляції створює підозру в тому, що зростання лише на папері. Що саме відбувається в українській економіці? Чи є це зростання, чи ні?

– Повторюсь. Ми мали негатив, ми мали неконкурентну радянську економіку і ми мали переважання сировинного експорту. З фактів скажу, що експорт за перше півріччя зріс на $4 мільярди [до І півріччя 2016] і склав $20,7 мільярдів. Це є конкретна цифра. Нам говорили до нового 2017 року нереально зробити мінімальну зарплату 3200 гривень. А ми зробили. Це є теж факт.  Не зважаючи на не цілком вдалий врожай з точки зору погодних умов, цінова політика, ринки і переробна галузь дали позитив у торгівлі і експорті. Чи подивимось енергетичне машинобудування, яке можна розвивати, або дорожню інфраструктуру. Декілька тисяч кілометрів доріг побудовано. І на сході, і в центрі, і на заході України. Є декілька доріг, що з’єднують західний кордон із центром та сходом — вони не ремонтувались капітально більше 45 років. Це реальний факт. Подивіться на дохідну частину бюджету. Подивіться по відшкодуванню ПДВ.

Коли ми дивимось в цілому на економіку, то вона дуже пов’язана з ідентичною культурою ведення бізнесу, традицій управління. Треба їх оцінювати  через історію, бо досі ми не сформували, на превеликий жаль, професійних політичних еліт. Тоді як політичним елітам Великобританії 650 років. У багатьох країнах Європи – це декількасот років.

Але у нас є всі можливості нового покоління, розумного, освіченого, здатного продовжити економічні зміни, продовжити реформи. Найголовніше  – говорити людям правду. Якщо важко – скажи важко. Якщо зробив помилку, її треба визнати. І це природньо. Не можна сьогодні заговорювати проблеми. Якщо не можемо відремонтувати дороги за рік, а для цього треба 5-10 років, так і  скажіть. Але кожен рік ремонтуючи по декілька тисяч кілометрів ми зможемо зробити велику справу. Треба продовжити формування нових еліту всіх галузях. І в культурі, і в медицині, і в науці, і в бізнесі. А ще треба вірити і допомагати одне одному. Бо коли приходить недовіра, то треба в 40 раз більше прикладати зусилля.

– Які ви бачите пріорітетні напрями розвитку економiки?

– Питання пріоритетності майбутньої економіки України полягають у вільному ринку , прозорих правилах гри і стратегічному баченні розвитку  до 2030 року. Зараз програма уряду Володимира Гройсмана побудована до 2020 року. Там є 7 пріоритетів. Але згодом буде 10-12 пріоритетів. Ми якраз формуємо бюджет 2018 року, який базується на макростабілізації, на економічному зростанні, на інноваціях. Не менш важливим є питання щодо ПДВ. Було досить важко зробити ще крок вперед поки ми не впровадили механізм електронного відшкодування ПДВ. Зараз ми формуємо нові підходи іміджевого характеру. Треба сформувати при наших посольствах, при наших економічних структурах нову концепцію представлення  переваг українського продукту. Але не тільки про ІТ, а ще промисловість, агробізнес. Ось по експорту зерна маємо 2-3 місце у свiтi.

Якщо ми говоримо про підписання угоди з одною з країн американського континенту, ми виходимо на перше місце. Це з Канадою чи зі США. Що це дозволяє? Це дозволяє створити робочі місця, підняти заробітну плату і бути гідними конкурентної продукції на ринку.

– Що робити з збитковими держпідприємствами?

– В України більше 2000 непрацюючих або  збиткових держпідприємств тільки під центральними органами влади. Треба провести аудит, подивитись реальну ціну активів, вирішити  через  призму нового проекту закону про приватизацію,  як ми зможемо залучити інвестиції на ці підприємства: через продаж повних чи часткових пакетів акцій,  чи через  ІРО чи щось інше.  Треба вивчити попит і і ми побачимо реальну ціну. Малі і середні підприємства,  будуть виставлені на відкритих аукціонах через ProZorro.Продажі.  ProZorro – це добра форма чи не добра? Це є інша форма, яка задає правильний напрям руху визнаний у цілому світі.

ProZorro.Продажі  — це сестринський проект системи електронних закупівель ProZorro, яка вже довела свою ефективність.  Що дало ProZorro? Трошки більше року – економія більше 20 мільярдів. Кількість компаній, які продають щось державі зросла до 115 тисяч. Це є одним із інструментів підтримки малого і середнього бізнесу.

Я  хочу сказати, що проводячи дерегуляцію і децентралізацію, ми повинні зрозуміти і запропонувати умови, які адаптують і консолідують ринок малого бізнесу, приватного підприємства, реалізації людини як особистості через призму зрозумілих правил гри. Де нема корупції або вона мінімізована, де є правила гри однакові для всіх  і де цінову політику можна регулювати публічно. Це є та дорога, якою нам потрібно сьогодні йти. Щодо дерегуляції. Більше 500 актів сьогодні відмінено. Це акти, які створювали підакти, підпостанови, які зосереджували велику владу в руках дрібного чиновника. Це є корупція. Ми сьогодні говоримо про застосування електронних відносин з бізнесом, про довіру до бізнесу.

Далi ми повинні покращити механізм приватно-державного партнерства, який дозволить залучити інвестиції з Європи, США та інших країн в інфраструктуру, особливо дорожню інфраструктуру. Ми повинні подивитись на енергетику. Чи використовуємо  ми всі ресурси ? Ні. А енергетика – це складова будь-якої  собівартості продукції. Треба сьогодні говорити про зелену енергетику, про гідроенергетику, про ті типи енергетики, які уже давно застосовуються в країнах, які мають досконалу технологію. Це Японія, це Китай.

Я це побачив в Індії, коли я був на міжнародній конференції. Я це бачив і на Американському, і на Європейському континентах.  Для того, щоб створити спільні підприємства енергомашинобудування, машинобудування в цілому, ми повинні визначити середньо- і довгострокову перспективу. Щоб інвестор міг вкласти гроші, технологію, провести навчання. Що найцінніше в Україні? Це освіченість наших людей, які можуть знайти роботу в Європі, на американському, індійському чи середньоазіатському континенті. І держава повинна створити умови для самореалізації людини. Це дозволить створити відповідний аспект конкурентних переваг України.

– Що буде з економікою до кінця року, як вона буде розвиватись? Що ви очікуєте від української промисловості?

– Я переконаний, що в 2017 році  ріст ВВП буде 2%. Коли ми говоримо про інфляцію грудень до грудня – це буде в районі 11,2%. І ще хочу сказати, що значну роль в останньому кварталі відіграватимуть як внутрішні, так і зовнішні чинники. Внутрішній чинник – це реальна оцінка прогнозних показників бюджету 2018 року, проведення пенсійної реформи, яка у першому читанні проголосована. Ми говоримо також про реформу освіти. І ми говоримо про реальний  пріоритет  інноваційно-інвестиційної модернізації української економіки. Тут, я думаю, ми зуміємо. Але зовнішній ринок базується на перерозподілі глобальних процесів, економічних впливів європейського, американського і середньоазійського ринків. Ми бачимо позицію щодо Індії, Туреччини, Китаю, Японії. Ми бачимо санкції, які продовжені проти агресора Російської Федерації. І ми бачимо сьогодні ситуацію радикалізації політичних впливів на економіку у багатьох країнах Європи, де пройшли вибори. Цей аспект буде впливати.

– Згідно з липневим опитуванням GfK Україна, яке проводилось на замовлення Міжнародного республіканського інституту, 68% українців вважають, що в першому півріччі ситуація в економіці погіршилась. Але цифри говорять про те, що поліпшилась. Чому українці так вважають? 

– Давайте подивимось, що в головах людей формує щоденна інформаційна політика. Сьогодні ситуацiя є такою, що чим чорніше, чим конфліктніше, тим більше воно заводить людей. На превеликий жаль, за 26 років незалежності ми побудували кривеньку хату, яка не мала твердого фундаменту. І тільки після революції гідності при зміні і переоцінці цінностей,  ми зрозуміли, що на кривенькій хатці і на фундаменті, який не є міцним, ми не можемо далі будувати конкурентну, відкриту,  інноваційно-інвестиційну економіку. Найголовніше , що ми визнали помилки. Ми бачимо, що ми йдемо шляхом широким, але правильним. Ми його повинні звузити до відповідних пріоритетів, реальної конкуренції і реальних можливостей. Наша людина, яка має довіру, вона гори переверне. Але вона не любить підлості, не любить брехні, не любить зла.

Нас не побороти, коли ми будемо єдині, коли ми будемо чути один одного, коли будемо на базі сильних позицій організації, технології, використання ІТ, використання освіченості людей будувати пріоритети. Бо знання минулого, визнання помилок і рух у майбутнє – це говорить про силу людини, силу духу і силу непоборності нашої держави.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: