Вільна економічна зона може бути фальшивою, - директор McKinsey

Директор McKinsey Global Institute розказує на прикладі Китаю, як побудувати успішну економіку

Директор McKinsey Global Institute розказує на прикладі Китаю, як побудувати успішну економіку

Джонатан Вотцел, директор McKinsey Global Institute і старший партнер McKinsey&Co, пояснює, як Україні досягти припливу інвестицій в економіку.

Як інвестувати щоб це приносило максимальний результат? Це, мабуть, одне з головних питань, які собі задають сьогодні підприємці і представники уряду.

Перше, що необхідно в такій ситуації - це створення в Україні привабливих умов для того щоб українські кошти не йшли за кордон, а вкладалися у виробництво, в розвиток промисловості, в розвиток економіки. Друге джерело - це прямі іноземні інвестиції. Це дуже важливо. Їх рівень в Україні сьогодні надзвичайно низький. У п'ять разів менший, ніж в Польщі, в 15 разів менший, ніж в США, і в 30 разів менший, ніж в Швеції і Норвегії.

Якщо ми вирівняємося з Польщею за рівнем інвестицій на душу населення з-за кордону, це означає, що Україна отримає $ 200 млн прямих іноземних інвестицій. Це те, що потрібно робити. Це не можливо робити через політичні декларації і обіцянки, а тільки через створення привабливих умов, через реальні інструменти.

Схожої думки дотримується і Джонатан Вотцел, директор McKinsey Global Institute і старший партнер McKinsey&Co. Він упевнений, що вкрай важливо накопичувати кошти всередині країни, щоб потім було з чого вкладати. В інтерв'ю НВ Бізнес Вотцел пояснив, за рахунок чого Україна може стаття майданчиком для інвестування.

- Ви працювали в Азії. В яких країнах? І над чим ви працювали?

-Я довгий час працював у Китаї. Пять років у Гонконзі, а останні 25 років у Шанхаї. Але доводилося працювати в інших країнах регіону: Японії, Кореї, Південній Азії. Наша консалтингова фірма надає послуги з економічного розвитку як для місцевих так і міжнародних компаній, які намагаються зайти на ці ринки.

- Китай є дуже показовим прикладом того, як залучати західні інвестиції. А в них все було добре с самого початку?

- Китай почав відкриватися навколишньому світу у 1979 році. Тоді вони намагалися залучити іноземні технології, менеджерів та капітал. Вони цього завжди прагнули, але були не спроможні. За останні 35 років їх можливості зросли. І бажання все ще залишається.

- Які два-три кроки Китай зробив винятково добре, щоби змінити інвестиційний клімат?

- Дуже важливим кроком було створення спеціальних економічних зон. Хоча й не всі вони були успішні. В таких зонах, можна було володіти землею, наймати працівників, вільно торгувати і встановлювати вільні ціни. Людям дозволили мігрувати у спеціальні зони. Ці зони стали прикладом для решти Китаю. Особливо Шеньчжень, всі інші починали наслідувати їх досвід. Одного разу лідер Китаю Ден СяопІн приїхав до Шеньчженю. Він сказав, що ця модель успішна і що всі мають її наслідувати. І закликав до цього мерів китайських міст.

- А як це вплинуло на всю країну?

- Люди у Китаї люблять копіювати. Якщо вони бачать, що щось працює, вони починають робите так само.

- В Україні до цієї ідеї ставляться із засторогою. Адже у минулому вони були податковими ямами. Люди використовували ці зони, щоби уникати податків. А у Китаї так було?

- Широко це не використовувалося. Так свобода може бути фальшивою. Вільна економічна зона може бути лише на папері і не сприяти виробництву реальної продукції. У Китаї почали з чотирьох економічних зон. Але спрацювала лише одна. Туди прийшли справжні іноземні інвестиції і почали виготовлятися товари на експорт. Там вперше у Китаї з’явився ринок нерухомості.

- З огляду на китайський досвід, чи можна говорити про якісь універсальні принципи, які можна використати в інших країнах, таких як Україна. У країнах меншого розміру?

- Такий принцип є. По-перше, дуже важливо накопичувати кошти в середині країни, щоб було з чого інвестувати. Мені здається у світі немає жодної країни, яку б побудували на міжнародних інвестиціях. Головну роль завжди відіграють місцеві інвестиції. Це клопітка і довготривала робота. По-друге, треба шукати конкурентні переваги. Перемагати треба за рахунок того, що ти робиш добре. У Китаї завжди кажуть, що внутрішні проблеми повинні вирішувати місцеві люди. А для цього потрібно підвищувати продуктивність локального виробництва. І третє, як я вже говорив, треба створювати спеціальні зони. Ми не повинні сподіватися на "Великий вибух".Треба працювати крок за кроком. Визначити, що працює і потім заохочувати людей це робити.

- Дуже цікаво, що ви сказали, що жодна країна не була побудована на іноземних інвестиціях. А наші економісти переконують, що жодна з країни не досягла успіху без іноземних інвестицій. Чи не могли б ви прояснити це?

- Іноземні інвестиції можливо й потрібні. Але їх точно недостатньо. У Китаї іноземні інвестиції головним чином використовувалися для того, щоби залучити іноземні ітехнології і дати поштовх до реформ. Часом місцеві компанії потребують тиску з боку конкурентів. Їх треба підштовхувати. І часом це можуть зробити іноземні компанії. Втім, саме місцеві інвестиції закладають основу для росту.

- Але в нас немає багато грошей? Як ми можемо…

- У будь-якій економіці є гроші. І йдеться не лише про Китай. Так булу і в Японії, Кореї, Тайвані, Малайзії, Тайланді – в усіх східних країнах. Як тільки накопичення досягають рівня у 20-25% валового внутрішнього продукту у вас є достатньо грошей для інвестування.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: