Від політичних сил отримали пропозиції 95% діючих реформаторів, невдовзі ви побачите всю картину

Рутицька
Фото: Наталія Кравчук

Рутицька "з часів Майдану" встигла пропрацювати у трьох урядах і з трьома міністрами, тепер вона прагне в політику

Заступник міністра агрополітики про причини свого виходу із Кабміну, нереформовану держслужбу та подальші плани реформаторів.

Владислава Рутицька завершила роботу на посаді заступника Міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції. Мінагрополітики було визнане експертним середовищем, як одне із прогресивніших відомств, яке з часів Революції гідності запровадило найбільше реформ. НВ Бізнес поцікавилось подальшими планами заступниці міністра та попросило підбити підсумки своєї роботи.

- Із чим пов'язано рішення піти з міністерства після майже двох років роботи?

- Я приблизно орієнтувалася саме на такий термін, коли йшла працювати в Кабмін. Проте головною причиною моєї відставки все ж таки є відсутність реформ, необхідних в держапараті. Нам потрібно, щоб була реформа держслужби, перш за все реформа по заробітній платі. Без цього дуже важко продовжувати здійснювати якісну роботу, а для мене вкрай важливо бути результативною. Я впевнена, що якщо ми хочемо зберігати на таких позиціях якісних людей, нам потрібно проводити ці зміни. Тобто ситуації, коли технократи будуть виходити з уряду, на жаль, прогнозовані.

- Тобто ви йдете з державної служби через те, що не прийнято рішення підвищити заробітну плату до ринкових рівнів державних службовців?

- Це один з факторів. Але я кажу про системні зміні в організації державної служби. А вони, нажаль, відбуваються дуже повільно. Система їм протистоїть.

- Не вплинула на ваше рішення зміна складу Кабміну?

- Ні. Я працювала у трьох урядах і з трьома міністрами. Зі всіма керівниками я мала дуже ефективний та результативний формат роботи. Нещодавно ми мали розмову з міністром Тарасом Кутовим: я продовжую імплементувати ряд проектів.

- Про ваші плани. Якими такими проектами ви плануєте займатися?

- Перше – це проект з Єврокомісією з імплементації єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій 2020. Друге – це проекти автоматизації фінансування малих та середніх аграріїв, а також системи безпечності і якості української продукції. Трете – продовження розробки національної експортної стратегії, основу якої ми реалізували за часи моєї роботи в міністерстві.

І я буду відстоювати наш аграрний сектор і допомагати в його розвитку, у тому числі в політичній площині. Плюс, спільно з європейськими колегами, ми продовжуємо працювати над питаннями, які стосуються якісних змін в сфері гармонізації українського законодавства до норм ЕС.

- Ви йдете в політику?

- Не буду приховувати, що отримала пропозиції від трьох політичних сил. Серед пропозицій я оберу ту партію, яка буде мати вплив на вирішення важливих питань в аграрній сфері. Головна мотивація тут – допомогти представити аграрний сектор на якісному рівні.

- Ви сказали, що отримали кілька пропозицій від політичних партій, це Демальянс?

- Так, в тому числі.

- Хто вам запропонував приєднатися, чи хто вас делегував туди?

- Я залишаюся працювати в об'єднанні Реформи мають бути справжніми, бо для мене дуже важливо відстоювати демократичні процеси. І, саме з огляду на мою діяльність в РеМБусі, я отримала цю пропозицію.

- У вас є домовленості з іншими реформаторами, які також планують йти у політику?

- Так. Всередині нашого РеМБусу є домовленість з ким і як працювати, ми діємо спільним колективом.


Колектив реформаторів, які створили об'єднання Реформи мають бути справжніми (РМБС)
Колектив реформаторів, які створили об'єднання Реформи мають бути справжніми (РМБС)


- Команда реформаторів із Мінекономрозвитку Юлія Кліменко, Юлія Ковалів, Максим Нефьодов теж окреслюють, що вони мають йти із міністерства, і вже у найближчі місяці. Лише Наталія Микольська притримується позиції, за інформацією НВ, що мають йти ті, хто не прагне проводити реформи, а не вона. То, якщо ви разом йдете в політику, як ви це бачите? Коли, у якій перспективі ви дійдете до парламенту?

- Я впевнена, що створення нових або оновлення існуючих політичних ініціатив є необхідним, як і залучення до них людей, які показали свій результат, вміють працювати, маючи високий державний досвід.

Спільно з Юлією Клименко, Юлією Ковалів і Максимом Нефьодовим ми ефективно працювали разом і продовжуємо це робити. Корисним є наш досвід роботи у Верховній Раді: ти точно розумієш, які пропозиції треба робити законодавчо, як працювати з представниками та головами фракцій, щоб ці законопроекти доходили до стадії голосування і згодом до імплементації.

- Хто вас фінансує, і які шанси у вашої партії увійти до парламенту?

- Відповім так: політична сила має відповідати міжнародним стандартам. В питаннях прозорості фінансування також. Я вважаю, що найкраще для партій фінансування через внески рядових учасників. При цьому, два основних принципи – якісна ідеологія і цінності та чітка стратегія розвитку країни – є фундаментом проходження в парламент і міцної електоральної підтримки. В цих напрямках ми як раз працюємо.

Крім того, агросектор, який представляю я, треба розвивати, правильно реформувати і захищати. При цьому, щоб лобіювання в Україні не сприймали, як негатив. Лобі в агро я розглядаю з точки зору збільшення економічного потенціалу, кількості робочих місць, долі ВВП.

- То яка кількість реформаторів збирається йти у парламент з Кабміну?

- Я знаю, що багато реформаторів-технократів, які входять до об'єднання РеМБус, отримали відповідні пропозиції. Невдовзі ви побачите всю картину. Це майже 95% із тих, хто були визнані реформаторами. Частина вже представлена в певних партіях і частина зараз приєднується до тих чи інших об'єднань.

- Протягом минулих місяців велика кількість заступників різних міністрів йдуть у відставку. Чи не постане гостро питання кадрового голоду після того, як ті, хто називав себе реформаторами, почергово підуть із Кабінету міністрів?

- Головною пересторогою, я бачу не стільки питання кадрового голоду, а наслідків. Чи буде виконуватися робота вчасно, якісно, результативно і на високому міжнародному рівні?

- То хто прийде на їх місце? І що потрібно зробити в держслужбі, щоб такі люди залишалися в міністерстві на довший термін, ніж два роки, хоча б на п’ять?

- Щоб ці люди продовжували працювати на позиціях з багаторічним терміном – треба запроваджувати затвердження на посаду, через систему прозорих конкурсів і подачі резюме на державні посади. Комісія з відбору має складатися з професіоналів високого рівня, політично і фінансово незаангажованих, представників донорів і міжнародних інституцій.

Необхідно провести реформування системи мотивації і оплати. Той формат, який присутній в державних компаніях, може бути імплементований і в Кабміні.

- То грантового фінансування заробітної плати не було?

- Ми з кінця 2014 року почали розробляти Стратегію розвитку сільського господарства 2020. Одна з частин стратегії була пов'язана з інституційною розбудовою міністерства і можливістю залучення професійних фахівців. Ми ввели необхідну кількість фахових експертів, які вже зараз будуть працювати спільно з керівниками і працівниками Мінагрополітики, як консультанти. Ми стартуємо з бюджетом в практично 3 млн євро. Ранжування винагороди коливається нас по-різному для різних позицій, наприклад, для юристів ми встановили зарплату 1-1,5 тисячі євро. Зараз йде процес розміщення на сайті Єврокомісії оголошень щодо вакансій і процесу відбору людей на ці позиції. Цей проект спонсорується Єврокомісією. Тож за два довгих роки мені і моїй команді вдалося залучити такий формат грантового фінансування оплати фахівців.

- А Кабмін щось робить, щоб підвищити зарплати реформаторам?

- Ми з Юлею Ковалів і Максимом Нефьодовим обговорювали хто має бути в команді спеціалістів, з якими ми спільно працювали в міністерствах і які є результативними реформаторами. Обговорювали різні підходи до формування зарплат, щоб запропонувати прем'єр-міністру Гройсману [реформу зарплат]. Розуміємо, що це мало б бути в бюджеті, але, з огляду на реальну ситуацію, ми робили ставку на фінансову допомогу міжнародних фінансових інституцій. Одним з найбільших донорів зараз, які підтримують цю реформу, є ЄБРР. З осені у нас будуть зміни по рівню компенсації на таких посадах.

Під час інтерв'ю до кабінету Рутницької буквально вривається міністр Тарас Кутовий, щоб подякувати підлеглій за роботу
Під час інтерв'ю до кабінету Рутицької буквально вривається міністр Тарас Кутовий, щоб подякувати підлеглій за роботу


- Ми вже зачепили тему конкурсів. І маємо негативний досвід у виборі голови Державної фіскальної служби. Проти нього, поки ми проводимо інтерв’ю, проходить мітинг, на нього постійно скаржиться бізнес, про нього постійно говорить бізнес-омбудсмен, і вже навіть Володимир Гройсман і Олександр Данилюк про його роботу казали нехороші слова. Ми всі пам'ятаємо вираз обличчя Наталії Яресько, яка оголошувала про призначення Романа Насірова. Він переміг у такому конкурсі, про який ви кажете, де сама ж Яресько була головою відбіркової комісії. То як побудувати конкурсні комісії і відбірковий процес, щоб не віддавалася перевага людям, якими завідомо не задоволений бізнес, які очолюють корупційні потоки?

- Коли ти обираєш фахівця на ту чи іншу посаду, необхідно чітко розуміти, наскільки він володіє фаховими знаннями, є професійним, здатним виконати поставлені задачі. Важливим є володіння відповідним рівнем комунікації, щоб здійснювати свою роботу ефективно. Щоб оцінити правильно і не допустити помилку при призначенні такого спеціаліста, треба провести дуже ґрунтовну роботу. Саме залучення незалежних і дуже високого рівня міжнародних експертів є запорукою якісного відбору на таких конкурсах. А, крім того, має бути дуже дієвий механізм, щоб ми відстежували якість роботи державного службовця і результативність його роботи.

- На що найбільше скаржаться аграрії – на повернення ПДВ, чи митні збори, чи перевірки на митницях, чи перевірки всередині країни?

- На все, що ви перерахували: і ПДВ, і митні збори, і перевірки, а головне – непрозорі правила діяльності. Система має бути автоматичною, прозорою і відкритою. Будь-який механізм, який є автоматизованим, зрозумілим для кожного рівня гравців, які є на ринку і не допускає ручного управління, буде вітатися і до нього буде дуже велика повага.

- Чимало міністрів і заступників казали, що вони не готові йти з міністерства допоки не виконають поставлені перед собою завдання. Ви поставлені перед собою завдання вже виконали?

- Всі із поставлених перед собою задач, ми або фіналізували, або проекти стартували і мають тенденцію до розширення.

Для мене було важливим зробити правильну диференціацію ринків. У зв'язку з втратою російського ринку важливо було посилити позиції України на міжнародних ринках. За два роки відкрилися більше 10 нових ринків. За 2015 рік ми це ЄС, Казахстан, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан, Вірменія, КНР, ОАЕ, Саудівська Аравія і т.д. Ми увійшли в переговори по зоні вільної торгівлі з Канадою, яку також завершили буквально три місяці тому. На черзі переговори, які стосуються зони вільної торгівлі з Ізраїлем та Туреччиною. Зараз іде перша стадія перемовин із США і іншими країнами.

За допомогою підтримки парламенту вдалося домогтися ухвалення закону про скорочення дозвільних документів в АПК, що заощадить бізнесу більше $300 млн. Від скасування, наприклад, тільки карантинного сертифіката в портах у бізнеса в кишені залишилося до 1 млрд грн. Для мене було важливо закінчити залучення кредитування на 400 млн євро від Європейського Інвестиційного Банку. Останні місяці боролася за те, щоб якнайшвидше передати документи до Верховної Ради на ратифікацію. Важливою була робота по розширенню проекту аграрних розписок: за цей час було надано більше 100 млн грн фінансування для малого і середнього агробізнесу.

І в цілому, щодо питання гармонізації законодавства у відповідності до міжнародних вимог Мінагрополітики стало лідером євроінтеграції.

- Що робити з Росією, які плани міністерства?

- Про пролонгацію ембарго на 2017 рік було відомо ще декілька місяців тому. Подивимося, яким буде 2018 рік і співпраця з Росією.

Але у нас є інші ринки, на яких ми якісно зростаємо по показниках агроекспорту, на багатьох із них ми започаткували процес отримання необхідних дозвільних документів. Азіатський ринок та Африка буде зростати за чисельністю населення і економічно: потрібно там шукати довготривалих партнерів і закріплювати свої позиції, презентувати бренд українського продукту, налагоджувати взаємну співпрацю. Нашими торговими партнерами мають бути ті, хто дає нам валютну виручку, яка є прогнозованою, є виконання контрактів і отримаємо маржинальність.

З минулої влади ще залишились бізнес-групи, які звикли заробляти на тіньових схемах

- Що не вдалося зробити, якщо говорити про провали?

- Я дуже чекала, що ми встигнемо за цей час подати до Верховної Ради проект закону по аграрному страхуванню. Ми підготували його спільно з IFC і за підтримки уряду Канади, учасників ринку страхування, банківських установ і аграрного сектору.

- Коли можлива фіналізація цього питання? Після того, як Нацкомфінпослуг реформують?

- Мінагрополітики і Нацкомфінпослуг – дві державні установи, які за це відповідають. Крім того, потрібно, щоб була відповідна кількість голосів в парламенті для голосування.

Для мене було важливо ще, щоб в рамках цього ми встигли зробити прозорі земельні аукціони. Якщо казати за ринок землі, ми спільно з Держгеокадастром підготували оновлення законодавства, і зараз у нас почнуться пілотні проекти щодо встановлення точності всіх даних, які є в кадастрі. Це все робиться при підтримці Світового Банку. Я очолювала проект і точно зараз буду в цьому приймати участь, але якби ми швидше зробили, було б краще.

- Як ви оцінюєте збитки для аграріїв і країни від того, що нема ринку землі?

-Через неврегульованість ринку землі аграрії та економіка в цілому недоотримує мільярди доларів. А головне – Україна втрачає свій шанс на сталий економічний розвиток. Адже врегульований ринок землі із прозорими правилами гри, які діють для всіх, а не тільки для обраних, дасть поштовх до розвитку країни в цілому: прийдуть інвестиції, створяться нові робочі місця, відбудеться впровадження інновацій, українська продукція зможе постачатися на світові ринки.

- Кому вигідний мораторій на землю, чому це питання не просувається?

- Мораторій вигідний тим, хто може його обходити. Ні для кого не секрет, що в умовах відсутності прозорого ринку землі, він все ж таки існує, щоправда тіньовий. Зиск від цього отримують великі тіньові групи. Ці ж гравці мають вплив і на нашу політику. І як результат – питання знаття мораторію дуже заполітизоване. Якщо ми завтра винесемо це питання в парламент, то буде дуже високий рівень популізму і спекуляцій, і питання знову відкладеться. Мораторій вже і так 20 років існує в нашій країні.

Ці два роки я особисто билася над змінами у земельному законодавстві. Ми маємо дуже відверто дати відповідь на питання – ми яку країну хочемо, в яку всі хочуть приїжджати, відпочивати, жити, ростити дітей, жити життям цієї країни, чи інший всім відомий формат?

- То кому це вигідно? Від кого потрібна політична воля?

- У нас рішення приймаються в парламенті.

На жаль, з часів минулої влади ще залишилась велика кількість бізнес-груп, які звикли заробляти на тіньових схемах і вони чинять шалений опір реформам. Сподіваюсь, що в силових органах вистачить професіоналізму та волі для того, щоб лишити ці групи їхніх тіньових доходів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: