Валютного регулювання більше не буде, йому на зміну прийде податкове – Гонтарєва

Глава НБУ Валерія Гонтарєва каже, що перший етап реформи банківської системи практично завершено
Фото: НБУ

Глава НБУ Валерія Гонтарєва каже, що перший етап реформи банківської системи практично завершено

Глава НБУ пообіцяла зробити фінансову систему повністю ліберальною.

Для того, щоб в Україні нарешті почався значний економічний ріст необхідні інвестиції. Але сьогодні їх взяти ніде. Українські банки кредити видавати не хочуть або не можуть, а іноземні інвестори поки обходять нашу країну стороною, побоюючись, що вклавши свої кошти, не зможуть отримати їх назад.

Рішення цієї проблеми лежить у сфері відповідальності Національного банку України. Саме там можуть ініціювати потрібні інвесторам рішення, адже глава регулятора Валерія Гонтарєва в минулому працювала на фінансових ринках, і знає про ці проблеми не з чуток.

Про те, що вона збирається робити для того, щоб звільнити країну від рудиментарних кайданів пострадянських порядків, і стимулювати приплив інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх, глава НБУ розповіла у своєму інтерв'ю НВ Бізнес.

– Раніше ви говорили про те, що реформа банківської системи має проходити у три етапи: розчистка, перезавантаження і зростання. На якому етапі ми тепер знаходимося?

– Перший етап ми практично завершили. Зараз йде перезавантаження. Банки, які підписали програму рекапіталізації, повинні виконати свої зобов'язання за три роки. І перший етап перезавантаження ми вже пройшли. Перш за все, програма розрахована на 40 банків, які представляють 96% банківської системи. Хочу сказати, що з першої двадцятки - чотири банки взагалі не вимагали рекапіталізації. Тому вони можуть починати кредитувати прямо зараз. Наступні п'ять банків вже виконали свої зобов'язання повністю. А решта йдуть за трирічним планом.

В принципі в банківському секторі вже створені умови для реального зростання, але не все залежить від Нацбанку. Зокрема, необхідне перезавантаження судової та правоохоронних систем, тому що без цього кредитори не можуть отримувати назад видані гроші. Адже вносити додатковий капітал банків власне і довелося через те, що суди дозволяли недобросовісним позичальникам не повертати позичені кошти.

Але це тільки одна сторона медалі. Ще одна проблема полягає в тому, що зараз складно знайти велику компанію в доброму фінансовому стані, якій можна видати кредит. У багатьох з них заборгованість в десятки разів перевищує операційний прибуток. Банки повинні реструктуризувати цю заборгованість. Ми допомогли їм розробити трирічну програму рекапіталізації – тепер вони повинні допомогти клієнтам, яким вони збираються надалі видавати гроші.

Ми будемо намагатися повністю зняти обмеження з експортно-імпортних операцій та прямих іноземних інвестицій

– Яким чином ви їх заохочуєте до цього?

– Ми спеціально підготували так званий закон про несудову реструктуризацію. Тут ми орієнтуємося на кращий світовий досвід. Він уже прийнятий, і зараз ми працюємо над його імплементацією. Також необхідно, щоб парламент прийняв закон про захист прав кредиторів. Ну і нарешті, без реформи судової системи, без правосуддя, навіть найкращий закон не допоможе.

– А чого без цього закону не можна робити зараз?

– Не те, щоб не можна. Ні в одному законі зараз не написано, що можна не платити за кредитами або йти у фіктивне банкрутство. Нам треба захистити права кредиторів і зменшити шанси оголошення фіктивного банкрутства, як передбачає цей закон.

– Як ви оцінюєте макроекономічну ситуацію? Чи сприяє вона зростанню кредитування?

– Однозначно можна сказати, що макрофінансова стабільність в нашій країні спостерігається вже півтора року. Інфляція з початку року становить 4,5%, а рік до року – 8,4%. І наша мета по інфляції цього року - 12%. У жовтні-листопаді інфляція прискориться через зростання комунальних тарифів на газ і електроенергію. Але НБУ і Мінфін знали про те, що так буде ще рік тому, і це вже закладено в нашому прогнозі.

Ну і регулярне зниження облікової ставки НБУ говорить про те, що ситуація у нас стабільна. Адже її підвищували тоді, коли на фінансовому ринку була неспокійна ситуація. Крім того, ми прибираємо ті драконівські валютні обмеження, які НБУ ввів в 2014-му і на початку 2015 року.

– Це зрозуміло, але коли справа дійде до справжньої валютної лібералізації, яка дозволить інвесторам заводити кошти і не боятися, що вони не зможуть їх вивести.

– Абсолютно правильне питання. Дуже часто багато хто плутає лібералізацію валютного ринку з відміною недавніх валютних обмежень. Ми їх поступово знімаємо. Але це не є валютна лібералізація. План валютної лібералізації розроблений. І його виконання передбачає наявність певних макроекономічних умов. Треба розуміти, що дозволивши нещодавно репатріацію дивідендів, ми за червень-вересень створили на ринку додатковий попит на купівлю валюти в розмірі близько $330 млн. І очікуємо, що до кінця року він досягне $500 млн. Тому ми все робимо обережно – фінансова стабільність для нас є пріоритетом.

Глибока лібералізація пройде наступним чином. Спочатку ми будемо намагатися повністю зняти обмеження з експортно-імпортних операцій та прямих іноземних інвестицій. Після цього – з потоків довгострокового капіталу і з роботи міжбанківського валютного ринку. Потім вже – для портфельних інвестицій, і нарешті на фінальному етапі будуть скасовані всі перешкоди для будь-яких приватних осіб і компаній щодо інвестування коштів за кордон.

Інфляція з початку року становить 4,5%, а рік до року – 8,4%

– І я зможу купити акції Apple?

– Поки що нам потрібно, щоб ви захотіли інвестувати всередині країни. А купувати акції Apple можна буде вже після третього етапу лібералізації. Адже якщо сьогодні кожен українець захоче придбати акції Apple, то нам просто не вистачить грошей для підтримки платіжного балансу. А макрофінансова стабільність, як я вже говорила, – це пріоритет для Національного банку.

– І які терміни ви ставите для виконання цього плану?

– Головне тут не тимчасові рамки, а те, що потрібно для цього зробити. Зараз у Європі починає працювати так звана система BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Простими словами – деофшоризація. Ми пам'ятаємо Панамський скандал, але може бути і Белізький, і Делаверський та інші скандали з офшорними зонами, навіть з тими, що існують на територіях розвинених держав.

У 2010 році в США з'явився акт про боротьбу з офшорами (FATCA), а ЄС вводить в дію свій порядок (BEPS) з початку наступного року. Ми теж вирішили йти цим шляхом і задумали впровадити у нас в країні 10 з 15 принципів BEPS. Мова йде про розкриття офшорної власності, про обмін інформацією між податковими органами різних країн. Я вже говорила з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом про технічну допомогу в цьому питанні. Ми вже направили до парламенту відповідні законопроекти, але хочемо, щоб їх ще оцінили європейські фахівці.

Як тільки ці законопроекти будуть прийняті і реально запрацюють і в нас буде домовленість про обмін податковою інформацією з більшістю країн, ми без проблем дозволимо вам відкривати рахунки в будь-якій країні світу і купувати будь-які активи. До того моменту ви будете подавати податкову декларацію, в якій покажете ваші доходи, а також активи. Ось такий принцип лібералізації.

– Тобто мова йде про податкове декларування не тільки для чиновників, але і для всіх громадян країни?

– Для всіх громадян, які хочуть мати активи за кордоном легально. Валютного регулювання більше не буде, йому на зміну прийде податкове регулювання. Ми йдемо до повної лібералізації ринків. Але це потребує як підвищення податкової відповідальності за ухилення від сплати податків, так і до прозорого фінмоніторингу, який дозволить відстежувати схемні операції, а також фінансування тероризму, наркоторгівлі, ухилення від податків та корупцію. Транспарентність з одного боку, податкові зобов'язання – з іншого. При такому підході валютне регулювання буде ні до чого.

Ми все робимо обережно – фінансова стабільність для нас є пріоритетом

– І все ж скільки на це потрібно часу?

– Якщо ми приймемо ці акти та закони на найближчій сесії парламенту, то ми можемо говорити про те, що до імплементації BEPS ми перейдемо разом з Європою. В такому разі першу таку декларацію можна буде подавати на початку наступного року. І тоді я не бачу ніяких регулятивних необхідностей щось забороняти. Правда важливо, щоб і макроекономічні умови дозволяли лібералізувати валютний ринок.

– Зараз ми спостерігаємо, що великі українські компанії реструктуризують борги. Наприклад, це зробила скандально відома в минулому агрокомпанія Мрія. Про що це говорить?

– Ми дуже вітаємо те, що Мрія змогла це зробити. Я вважаю, що це дійсно величезний прорив. Я можу сказати, що це перша така історія у нас в країні. Це безпрецедентний випадок, коли банківське співтовариство і утримувачі євробондів змогли прибрати з бізнесу шахрая, недбайливого позичальника і при цьому не втратити бізнес. Змогли пройти всі складні судові процедури, забрати цей бізнес. Як у всьому світі, кредитор, якщо йому не платять, повинен мати право дуже швидко і ефективно забрати бізнес, поки бізнес не зруйнувався. Більше того, вони внесли у цей бізнес ще додатковий робочий капітал – компанія на сьогоднішній день не втрачена і працює.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: