Що чекає на український військово-промисловий комплекс. Інтерв'ю з головою Укроборонпрому

Глава Укроборонпрому Роман Романов бачить майбутнє українського ВПК у співпраці з НАТО та державно-приватне партнерство
zhitomir.today

Глава Укроборонпрому Роман Романов бачить майбутнє українського ВПК у співпраці з НАТО та державно-приватне партнерство

Роман Романов розповів про те, як його корпорація пережила розрив відносин з російським ВПК, про співпрацю з НАТО і про те, коли припиниться корупція в оборонній промисловості.

В 1941-1945 роках США потрапили в аналогічну ситуацію з українською. Вони зіткнулися з найбільшою інвестиційною кризою за всю історію. Ніхто з інвесторів не хотів вкладати гроші в країну, яка веде війну.

На виручку прийшла держава, яка на час стала основним інвестором, причому вкладалося насамперед на зміцнення військово-промислового комплексу. Виробництво нового озброєння запустило всю економіку країни і дозволило пройти кризові роки із зростанням економіки.

Традиційно ще з радянських часів Україна мала величезний потенціал у ВПК. А за час незалежності створила ще й свою школу бронетехніки. В першу чергу це БТР-3, БТР-4, бронемашина "Дозор", танк "Оплот". Також Україна сильна у виробництві двигунів і систем ППО. Наприклад, відома станція "Кольчуга", ще 10 років тому могла визначати і виявляти літаки типу Stealth.

З іншого боку, українському оборонно-промисловому комплексу вкрай не вистачає фінансових ресурсів. З 100 млрд грн виділених на Міноборони на розробку озброєнь пішло лише 4,5 млрд грн, а на закупівлю ще 3,5 млрд грн. Це при вартості одного бойового вертольота перевищує $50 млн.

Ще одна проблема, яка має місце - низька ефективність роботи головного виробника озброєнь в Україні – Укроборонпрому. Корпорація минулого року знизила обсяги експорту. Вирішити цю проблему могла б поступова приватизація ВПК, або прихід в Україну західних виробників озброєнь.

Про те, як минулий рік закінчив Укроборонпром і що може дати ВПК всій економіці країни НВ розповів генеральний директор компанії Роман Романов.

-- У минулому році обсяг експорту продукції Укроборонпрому порівняно з 2014 роком знизився. Більше того, велика державна компанія експортувала менше продукції військового призначення, ніж приватна Мотор-Січ. Чому такі погані результати роботи?

-- Якщо будь-яка розвинена країна виробляє літаки, танки і продає їх на експорт – це добре чи погано? Думаю, що це добре. Це робочі місця, це надходження валюти і так далі. Це споживання внутрішніх матеріалів: металу, скла, пластмаси, електронних комплектуючих. Це розвиває країну, це розвиває промисловість, дає надходження до бюджету.

Інше питання, а що робити якщо є агресія щодо країни? Треба продавати продукцію скажімо в Росію чи ні?

Система, прийняття рішень з приводу експорту того або іншого виду продукції ВПК, яка створена на сьогоднішній день в державі - багаторівнева. Без дозволу міністерства оборони, без дозволу міжвідомчої комісії, до якої входять представники всіх міністерств і відомств, військових формувань і розвідувальних організацій, рішення не приймаються. Крім усього іншого, є служба експортного контролю, яка дає фінальний дозвіл на експорт. У минулому році зусилля були сконцентровані на випуску озброєння та військової техніки для Збройних сил України. Також ми відмовилися продавати зброю Росії. З цим і пов'язано падіння експорту.

На сьогоднішній день можливості промисловості значно перевищують, іноді в 2-3 рази, можливості бюджету. В цьому році в максимально короткі терміни було сформульоване державне оборонне замовлення. І власне кажучи, завдяки тому, що ми досить оперативно його отримали, ми тепер маємо список того, що потрібно армії, і що бюджет оплатить. Той надлишковий ресурс, який залишається в наших підприємств, ми його тепер можемо реалізувати на експорт, на ті ринки, які для нас відкриті. Тому в майбутньому ми наростимо поставки продукції.

-- Ви бачите роботу свого концерну швидше, як міністерства або як корпорації? Тобто чим власне ви повинні керуватися в першу чергу, комерційними чи державними інтересами?

-- Ми на сьогоднішній день бачимо наше підприємство як виробника, який насамперед забезпечує наші Збройні сили озброєнням і технікою. Природно ми хочемо змінюватися і працювати більш ефективно. Для цих цілей у нас буде працювати представник офісу НАТО. І ми разом будемо координувати інтеграції наших Збройних сил в НАТО. Відповідно, наші зусилля ми будемо концентрувати на тому, щоб випускати техніку за стандартами НАТО.

Наші зусилля ми будемо концентрувати на тому, щоб випускати техніку за стандартами НАТО. Крім того, ми прийшли до висновку, що майбутнє у ВПК все ж за державно-приватним партнерством

Крім того, ми прийшли до висновку, що майбутнє у ВПК все ж за державно-приватним партнерством. Що це означає? Що світові компанії з відомими іменами повинні приходити в Україну, повинні приносити нові технології, повинні привозити нове обладнання. Їм має бути це потенційно цікаво. І ми про це говоримо, ми це доводимо, що ми дійсно інвестиційно привабливі. І ми разом повинні озброювати армію сучасними засобами озброєння і техніки.

Ми отримаємо корпоративну культуру західних виробників ВПК. Наші західні партнери будуть стежити за своїми інвестиціями. І не потерпатимуть від таких елементів, як корупція, як неправильна економічна конкуренція і так далі.

У мене була розмова з помічником секретаря НАТО Ернестом Герольдом. І вони підтвердили: так, така модель працює в Європі, така працює в Америці. Де ви бачили державні компанії в сфері ВПК в США? В асоціацію виробників озброєнь і техніки Канади входять близько 700 компаній. І всі переважно приватної форми власності. У власності держави повинні залишатися переважно підприємства боєприпасного виробництва.

-- Я ось дивився рекламний ролик вашої компанії де президент Петро Порошенко приймає новенькі танки і бронетранспортери. Але, я не бачу такої нової техніки в репортажах із зони АТО. Чому так відбувається?

-- Тому що техніка з наших виробничих майданчиків надходить спочатку в одну військову частину, потім в іншу і так по ланцюжку ми переозброїмо всі військові підрозділи. Тому ви не побачите ідеальну картинку відразу у всіх військових підрозділах. Переозброєння відбувається поступово. Давайте говорити відверто. Збройні сили України сьогодні і рік тому – це різні військові формування. Ви з цим погодитеся, я сподіваюся... І погодиться кожен українець. І в цьому, серед інших, заслуга 80-тисячного колективу підприємств Укроборонпрому.

-- В минулому році у нас з 100 млрд грн виділених на оборону на закупівлю нової техніки витратили лише 4,5 млрд грн. За світовими стандартами повинні були витратити щонайменше 30% оборонного бюджету на нову зброю. Ви вважаєте ситуацію нормальною?

-- Я дійсно хочу підтвердити, що в бюджеті оборони цифра, яка направляється на техніку і озброєння, вона менша за 10%. Ці цифри затверджує наша Верховна Рада, затверджують відповідні профільні комітети. Напевно, це не наша компетенція визначати, яку кількість грошей спрямовувати на утримання армії і на її оснащення. Ми промисловці, ми виробники, ми менеджери. І наше завдання – зробити ту кількість техніки та озброєння, яку нам замовляють.

-- Як ви взагалі оцінюєте свою роботу в минулому році?

-- Ми повністю виконали державне оборонне замовлення. Завдяки кооперації, яку ми налагодили з підприємствами інших секторів економіки ми значною мірою збільшили закупівлі матеріалів на внутрішньому ринку: металу, фарби, пластмаси, скла, елементів і компонентів електроніки. Власне кажучи, підприємства Укроборонпрому стимулюють роботу економіки в цілому. Всі ці матеріали, всі ці ресурси були куплені на українських підприємствах і в українських виробників.

В 2014 році, коли почалася гібридна війна, було прийнято рішення про припинення співпраці з Російською Федерацією. 30 тисяч найменувань нам необхідно було імпортозамістити. Наша техніка була традиційно спроектована таким чином, що туди входили дуже багато компонентів, які вироблялися на підприємствах Російської Федерації. 30 тисяч найменувань – це був виклик. Випуск 11 тисяч ми оперативно опанували на наших заводах, на наших підприємствах Укроборонпрому. За іншоми ми запропонували реалізувати спільну програму для підприємств будь-якої форми власності – приватної, державної, акціонерної – не має значення. Ми абсолютно відкриті.

Ми за рік замінили 30 тис найменувань комплектуючих які постачали з Росії

Власне кажучи, таким чином і запускається процес, коли працюють підприємства, коли люди отримують заробітні плати, ці люди платять податки в бюджет і ці гроші з бюджету знову повертаються назад у промисловість.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: