Посилиться конкуренція між банками і фінтех-компаніями. Глава UniCredit Bank про майбутнє фінансового ринку.

Тамара Савощенко з UniCredit Bank вважає, що реформа банківського ринку призведе до зростання частки фінтехкомпаній і онлайн-сервісів

Тамара Савощенко з UniCredit Bank вважає, що реформа банківського ринку призведе до зростання частки фінтехкомпаній і онлайн-сервісів

За минулий місяць національний банк вивів з ринку цілий ряд фінансових установ, серед яких банки Михайлівський, Хрещатик, Фідо банк і Смарт банк.

Більшість експертів говорять про другу хвилю банкопаду в Україні. І пророкують, що до кінця року з ринку піде ще не один десяток банків.

Крім того, сам банківський ринок всерйоз змінюється. Все більшу частку на ньому займають фінансово-технічні компанії, сервіси онлайн-платежів і дрібні кредитні агентства. Контроль за ними не настільки жорсткий, як за банками і тому частина ринку фінансових послуг вже в сірій зоні.

Про те, до чого привели чистки Нацбанку і що чекає банківський ринок далі в інтерв'ю НВ Бізнес розповіла голови правління UniCredit Bank Тамара Савощенко.

-- Як ви оцінюєте закриття банків, яке відбулося з початку цього року?

-- Закриття банків почалися ще в 2014 році. Насправді, два роки реформ кардинально змінили банківську систему. Система стала іншою. До приходу Гонтаревої в 2014 році всіх гравців банківського ринку можна було умовно розділити на чотири кластери – це банки з державним капіталом, банки з іноземним капіталом, українські банки як частина фінансово-промислових груп і невеликі кептивні банки з непрозорою бізнес-моделлю, що будували свій бізнес в основному на переведення коштів у готівку, інших не зовсім прозорих операціях і на інсайдерському кредитуванні. При цьому тільки 45% банків мали повністю розкриту структуру власності.

Крім того, ні для кого не секрет, що більшість українських банків ніколи не формували свої капітали живими грошима. Це були або цінні папери – як їх зараз називають, «сміттєві» цінні папери, – або формування капіталу відбувалося через видачу інсайдерських кредитів або якихось інших схем. Чи могла така система функціонувати і розвиватися? Напевно, ні. І ці проблеми накопичувалися роками. Щоб їх розв’язати, потрібні рішучі дії. Якщо говорити медичною мовою, в цей момент терапія вже була неефективна, потрібно було хірургічне втручання. Що, загалом-то, і було зроблено.

Добре це чи погано – можна судити по-різному. Власне на початку реформ основними завданнями були стабілізація макроекономічної ситуації, побудова прозорої банківської системи та її підготовка до стабільного зростання, виведення з банківського ринку слабких гравців, розкриття структури власності банків та побудова адекватної системи банківського нагляду. Багато з цих планів і завдань були виконані, але багато ще належить зробити.

Зараз можна відзначити кілька позитивних моментів цієї реформи – було проведено стрес-тестування 20 найбільших банків, які на сьогодні складають, якщо не помиляюся, 86% банківської системи. За результатами цього стрес-тестування були розроблені та затверджені плани докапіталізації, які вже почали виконуватися багатьма банками. Плани ці розраховані на три роки і є надія, що ті банки, які їх розробили і затвердили, ці плани виконають.

Коли кажуть про результати реформи і взагалі про її вплив на банківський ринок, чомусь завжди наголошують на банкрутстві, ліквідації, виведенні банків з ринку. Навколо цієї теми дуже багато спекуляцій. Говорять про те, що є якісь таємничі цілі, скільки банків має залишитися, скільки банків має бути виведено. Це цілковита дурниця! Так, на сьогоднішній момент вже 77 банків виведено з ринку. І з високою часткою ймовірності можна сказати, що цей процес буде продовжуватися. Але виведення певної кількості банків ніколи не було самоціллю. Метою реформи було очищення банківської системи, виведення з ринку слабких гравців і побудова сильної здорової системи, яка може протистояти зокрема зовнішнім економічним викликам.

Якщо говорити про виведення банків з точки зору: добре це чи погано – напевно, однозначно відповісти неможливо. Це не той випадок, коли можна чітко відокремити чорне від білого. Але всі ми прекрасно розуміємо, що, з одного боку, банкрутство будь-якого банку – особливо якщо це банк більш-менш великий – це, перш за все, удар по довірі до банківської системи. Це постраждалі вкладники, бізнес, який не може повернути свої гроші. Але з іншого боку, побудувати здорову банківську систему без рішучого відсікання її хворої частини, напевно, неможливо. З моєї точки зору, якщо дивитися на кінцеву мету, в цьому процесі більше позитивного.

-- Від того, що банків стало менше, знизилася конкуренція на ринку, а як наслідок у банків немає стимулу знижувати вартість кредитів...

-- Кількість банків не впливає на розмір процентної ставки за кредитами. Що впливає на вартість кредитів? Якщо говорити взагалі, то це три основні складові: вартість залучених ресурсів, банківська маржа і ціна ризику. І знизити вартість кредитів можна, впливаючи на кожну з них.

Якщо пройтися по кожній компоненті, то вартість залучення ресурсів – це основна складова. Говорити про те, що ми можемо видавати кредити під 3-5% річних, залучаючи депозити під 21-23%, – це утопія, це нереально. Що може бути зроблено в цій частині? Багато чого вже робиться. Ви знаєте, що зовсім нещодавно Національний банк знову знизив облікову ставку. І це, безумовно, позитивний фактор, який вплине на вартість залучення ресурсів. Але цього недостатньо, тому що вплив облікової ставки не настільки значний, як хотілося б.

Що ще може вплинути на вартість залучення? Звичайно ж, посилення довіри до банківської системи. Люди повинні не боятися вийняти, нарешті, гроші, які зберігаються у них вдома під матрацом або в банківській комірці, і віднести їх в банк під невисоку ставку, розуміючи, що в банку вони будуть більш захищені.

Якщо говорити про маржу, то її зниження для банків – загальносвітова тенденція. І Україна тут не виняток. Банківська маржа на сьогодні досить низька, і тенденція до її зниження триває. Банки прагнуть розвивати інші сервіси, надавати клієнту нові послуги, щоб компенсувати недоотримані доходи на низькій маржі. Але оскільки маржа вже і так низька, тут ресурс дуже обмежений. І вплив зміни маржинального прибутку на відсоткову ставку і на загальну вартість кредитів теж несуттєвий.

І третій фактор – можливо, на сьогодні найважливіший – це ціна ризику. В тій ситуації, у якій ми перебуваємо, з тим рівнем захисту прав кредиторів та інвесторів, який є в Україні, банки закладають у процентну ставку ціну ризику, який вони мають при кредитуванні, а вона надзвичайно висока. І тут якраз є такий резерв, де при поліпшенні економічної ситуації, ситуації з захистом прав кредиторів банки будуть знижувати ціну ризику, яка закладається у відсоткову ставку.

-- Що ще впливає на вартість кредитної ставки?

-- У будь-якому разі банки орієнтуються на ринок. І зараз пропозиції дуже відрізняються. Якщо ми подивимося по нашому банку, то клієнт може отримати набагато нижчуу ставку, наприклад, залежно від застави, яка також є складовою ціни ризику. Бо якщо ми маємо тверду та високоліквідну заставу, то розуміємо, що ризик цього клієнта менший. Плюс якщо клієнт у нас обслуговується давно, завів до нас весь бізнес, ми бачимо його грошові потоки, він користується повним спектром банківських сервісів – у такому разі ми отримуємо доходи від надання такому клієнту додаткових сервісів, а значить можемо надати відсоткову ставку на рівні практично собівартості з мінімальною маржею. У цій ситуації ми розуміємо бізнес клієнта, розуміємо, які грошові потоки цей бізнес генерує і ми маємо власну досить тривалу кредитну історію з цим конкретним клієнтом.

-- Коли закінчиться реформа банківського ринку, скільки, по-вашому, насправді банків залишиться?

-- Оперувати конкретними цифрами було б неправильно. Можна робити будь-які прогнози, можна робити ставки... Але насправді важливо не те, скільки їх залишиться, а які банки залишаться. Залишаться банки, які, по-перше, виконуючи програму докапіталізації, зможуть наростити капітал до того рівня, який вимагається регулятором. Залишаться банки, що мають зрозумілу і прозору бізнес-модель, яка здатна генерувати прибуток у конкретних економічних умовах України. В принципі, ось ці два фактори і визначать портрет банків, які залишаться. А говорити, що це будуть держбанки або банки з іноземним капіталом – це невдячна річ.

-- Угода з продажу вашого банку групі "Альфа" – це одна з небагатьох угод на банківському ринку, укладених за минулий час. Як, по-вашому, чому це було цікаво "Альфі?

-- Кожна банківська група, чиї дочірні банки представлені в Україні, має свою власну стратегію. І на цю стратегію впливають не тільки події і ситуація в Україні, але й ситуація в самій банківській групі і в інших країнах, де ця група представлена. Що стосується цієї конкретної угоди, то угода насправді свого роду унікальна. Тому що це не продаж у традиційному вигляді. Це угода з обміну активами, коли група UniCredit отримала міноритарну частку 9,9% в ABH Holdings, власника Альфа-Банку, а останній отримав натомість "Укрсоцбанк" як актив. Чому це було цікаво ABHH? Тому що холдинг має досить успішний власний банк в Україні – "Альфа-Банк" – і в синергії з нашим банком об'єднаний актив стане одним з найсильніших гравців українського ринку. В умовах скорочення маржинального прибутку та посилення конкуренції великим банкам працювати легше. Великому гравцеві завжди буде легше вижити.

--Тобто це процес укрупнення...

-- Процес укрупнення – це не просто данина моді чи наслідок націленості регулятора на консолідацію. Це дійсно один із способів вижити в теперішніх економічних умовах. А коли угода буде узгоджена, на ринку з'явиться вдвічі сильніший гравець, найбільший приватний банк. Природно, це створює масу переваг як для самого банку та його акціонерів, так і для клієнтів. Тому що такий банк може надати і кращі ціни і кращі сервіси.

- Який ваш прогноз щодо подальшого розвитку банківського ринку?

-- Я б не чекала на якийсь великий банківський бум, якщо ми говоримо про горизонт 2 років. Якщо говорити про основні тенденції, то виведення слабких гравців з ринку продовжиться. Скільки їх буде – важко сказати. Насамперед, тому що стрес-тестування та складання планів докапіталізації невеликих банків ще тільки почалося і результати поки невідомі. Але цілком очевидно, що не всі банки зможуть у цій ситуації вижити. Тому кількість гравців, безумовно, буде скорочуватися. Але вона буде скорочуватися не тільки за рахунок виведення слабких банків з ринку, але і за рахунок консолідації.

Другою тенденцією буде те, що банки, які вижили, будуть сконцентровані на виконанні планів докапіталізації, які вони підписали з Національним банком, на розчищення своїх портфелів від токсичних активів і на підготовці до подальшого розвитку. В принципі, я очікую певного пожвавлення на ринку кредитування. Якщо банк хоче вижити, він не може не кредитувати. Та ситуація, що зараз склалася, обтяжує не тільки бізнес, але й банки. Пожвавлення кредитування буде, насамперед, у таких галузях, як агросектор, споживче кредитування. Але, як я вже сказала, це не буде кредитним бумом. Банки будуть дуже зважено і обережно підходити до видачі кредитів. Все це дуже залежатиме від економічної ситуації, від того, як зможе рости економіка, від платоспроможного попиту на кредити. Тому що є велика різниця між попитом на кредити і платоспроможним попитом.

Що ще буде? На мій погляд, посилиться конкуренція між банками та фінтех-компаніями. Це теж така гаряча тема, яка часто обговорюється. І зараз це трошки нагадує перетягування ковдри. Банки вважають, що їм нічого не загрожує, вони можуть сидіти спокійно. Фінтех-компанії вважають, що завтра банків вже не буде, і всі сервіси клієнт зможе отримувати через них. Але насправді, істина, як завжди, посередині. І банкам, і фінтех-компаніям доведеться шукати моделі ефективної взаємодії. Перш за все, банкам, тому що навряд чи в найближчі два роки банки зможуть інвестувати значні суми в розвиток нових технологій. А розвивати їх потрібно.

І ще хотілося б зупинитися на такій тенденції, як акцент на переведенні сервісів в онлайн. Банки продовжуватимуть роботу по збільшенню кількості віддалених сервісів і оптимізації своїх витрат на утримання відділень та інфраструктури. Це вигідно і банкам, і клієнтам.

-- Як буде виглядати ринок по закінченню реформи?

-- Не секрет, що реформа банківського сектора почалася раніше, набагато жорсткіше і швидше, ніж в інших галузях. І тому ми всі віримо у світле майбутнє і чекаємо, коли у нас буде здорова, сильна, розвинута банківська система. Але не можна забувати про те, що банківська система не може бути дуже здоровою в умовах слабкої і нездорової економіки. Закінченням цієї реформи, її результатом буде просто оздоровлення, очищення банківської системи та її підготовка до стабільного розвитку. А власне розвиток залежатиме великою мірою від розвитку економіки.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: