Як тільки панікери пішли з ринку – ми почали добре заробляти. Голова великої лізингової компанії щодо ситуації у галузі

Генеральний директор лізингової компанії Український лізинговий фонд Олександр Кощеєв говорить, що той, хто продовжує працювати і робить це добре, зараз зростає

Генеральний директор лізингової компанії Український лізинговий фонд Олександр Кощеєв говорить, що той, хто продовжує працювати і робить це добре, зараз зростає

Ринок лізингових послуг – один з тих, на який найсильніше вплинув закон про зниження акцизів на імпортні автомобілі. Саме очікування цього документа вплинуло на продажі автомобілів сильніше, ніж його прийняття.

При цьому цілий ряд операторів лізингового ринку, що працюють в автомобільному сегменті, показують досить значне зростання в обсязі 50-60% на рік.

Про те, що відбувається на ринку автомобільного лізингу і що його чекає найближчим часом, НВ Бізнес розповів генеральний директор великої лізингової компанії Український лізинговий фонд і виконуючий обов'язки голови ради директорів Української Асоціації лізингодавців Олександр Кощеєв.

– Як на лізингові компанії вплинув недавній закон про зниження акцизу на імпорт б/в автомобілів? Автомобільні компанії говорили, що у них через це був провал продажів у липні.

– Якщо коротко, то на лізингові компанії, як і автомобільні, це впливає вже майже рік. Публічне обговорення цього закону триває вже досить давно. Але в моєму розумінні ця законодавча ініціатива – чистої води популізм. На жаль, для дуже великого прошарку суспільства ідея дешевих автомобілів з-за кордону так і залишилася мрією. Обговорення закону відкладено впливало на авторинок, обсяги продажів нових машин. Також він сильно вплинув на вартість уживаних автомобілів. Лізингові компанії, фінансуючи придбання нової машини, несуть ризики власності. Адже якщо клієнт не платить, цей автомобіль потрібно реалізовувати на вторинному ринку. І коли ціни там падають, ми або більше ризикуємо, або повинні збільшувати аванси і скорочувати терміни договорів лізингу.

На жаль, для дуже великого прошарку суспільства ідея дешевих автомобілів з-за кордону так і залишилася мрією

Крім того, існує ще й операційний лізинг, коли клієнти спочатку не планують викуповувати машини. У цьому випадку лізингові компанії несуть ризик власності на всіх етапах договору. Ми купуємо машину, часто не маючи навіть авансу від клієнта, потім ще 2-4 роки тримаємо її в себе на балансі та обслуговуємо. Ми знаємо, що рано чи пізно будемо її продавати. Відповідно, такі договори лізингові компанії укладають з урахуванням того, що ринок вже впав. Як правило, чутки, домисли і очікування впливають більше, ніж доконані факти. Моя думка, що в тому вигляді, в якому закон прийнятий, він не так сильно вплине на ціни на вторинному ринку автомобілів, як його очікування. Не можна сказати, що вже завозяться великі обсяги автомобілів. За нещодавньою доповіддю керівника фіскальної служби митне оформлення за зниженими ставками акцизу пройшли трохи більше 500 імпортних автомобілів. Це крапля в морі. Я дуже хочу думати, що Україна виросла з того, що машина – це щось пригнане з Польщі, Німеччини або Франції. Вже багато років авторинок будував тут цивілізовану інфраструктуру. Ми бачимо чудові автогородки і багатьох професіоналів, які працюють у цьому бізнесі. І зараз робити вигляд, що всього цього немає – просто нерозумно.

– Але споживач завжди хоче низьку ціну. Багато хто впевнений, що ціна на автомобілі в Україні набагато вище, ніж за кордоном.

– Різниці в рази однозначно немає. Звичайно, можуть бути ситуаційні речі, коли дійсно існує 15% різниця між двома автомобілями. Але я думаю, що законодавець повинен дивитися глибше. Навіщо нам ці машини тут? Який сенс ввозити 4-5-річні машини, які через 5 років стануть металобрухтом і будуть валятися на складах? Ми повинні думати, як щось створити і вивезти, а не ввезти в країну що-небудь непотрібне.

– Що сьогодні відбувається з ринком лізингових України?

– Ринок автопродажів помітно розшевелився порівняно з минулим роком. Приріст за півріччя понад 50%. Як наслідок позитивна тенденція спостерігається і в лізингових продажах, адже історично на ньому сконцентрована діяльність лізингових компаній. При цьому для економіки України найбільш цікаво те, що цього року є приріст з фінансування сільськогосподарського сектора. Зараз ми як Українська асоціація лізингодавців аналізуємо ці показники, намагаємося максимально зібрати статистику, щоб зрозуміти важливі, цікаві тренди.

Ми повинні думати, як щось створити і вивезти, а не ввезти в країну що-небудь непотрібне

Якщо резюмувати, то порівняно з важким минулим роком, відбувається відновлення з основних ринків, на яких є лізинг – це сільгоспобладнання і автомобілі – вони ростуть. І ми ростемо разом з ними. Але поки ще не можна сказати, що повернулися іноземні інвестори, які були драйвером зростання в минулі роки або що вдалося впорядкувати законодавчу базу. Над цим потрібно працювати.

– Скільки в парку вашої компанії сільгосптехніки, а скільки автомобілів?

– Сільгосптехніка в нашому парку займає небагато – до 10%. Переважно це легкові і вантажні автомобілі. Зараз багато проектів з великим та середнім бізнесом з фінансування вантажних автомобілів. Вже передали клієнтам предмети лізингу, які використовуються в будівництві доріг. Щодо легкових авто, в нашій компанії великий обсяг Toyota.Український лізинговий фонд є ексклюзивним лізингових партнером BMW Financial Services в Україні. Зараз ми більш активно почали працювати з брендом Renault. Це дуже цікавий бренд, тому що по співвідношенню ціна-якість вони дають пропозиції, які дуже цікаві малому бізнесу. Мені дуже приємно, що ті гроші, які ми даємо, потрапляють до малих підприємців. Я вірю, що саме малий і середній бізнес може вплинути на підйом української економіки.

– Який із видів лізингу найбільш популярний? Той, що більше схожий на оренду чи той, що на кредит?

– Ситуація не змінюється вже дуже багато років. Вона полягає в тому, що є професійні користувачі автопарків, які вибирають лізинг як послугу і хочуть мати повний комплекс технічного обслуговування, адміністрування діючого автопарку, наявність підмінних машин. Цей пул клієнтів стабільний, і він розвивається. Якщо відкинути циклічні речі, економічний спад і кризи, то він розширюється за рахунок того, що все більше компаній вважають машини засобом пересування і не бачать сенсу мати власні великі автопарки або набирати людей з машинами, а потім думати, як компенсувати гроші через фонд оплати праці. Їм легше звернутися в лізингову компанію за необхідною кількістю автомобілів. Найчастіше це великі іноземні компанії та їх представництва або сучасні українські компанії. Цей ринок розвивається, але, на жаль, з поправкою на кризи, які у нас йдуть одна за іншою. Інша частина ринку – це невеличкі українські компанії та фізособи, для яких лізинг – це альтернатива покупки у кредит. Він може бути зручніше, тому що лізинг за замовчуванням передбачає реєстрацію і страховку. При страхових випадках з відшкодуванням за цим автомобілям рідко бувають проблеми, так як лізингова компанія ретельно відбирає страхових партнерів і є для страхових компаній великим клієнтом. Плюс – це офіційний, білий канал, по якому автомобіль приходить на ринок.

Я вірю, що саме малий і середній бізнес може вплинути на підйом української економіки

– Тобто менше шансів купити крадену машину?

– В тому числі і це. Крім того, люди перестають боятися самого лізингу. Їх уже менше лякає, що в техпаспорті немає їх імені. З іншого боку, самі фінансові інститути навіть в рамках існуючих банківських груп, воліють надавати послуги лізингу, а не видавати автокредити. Це дає більше можливостей організувати послугу цивілізовано і надає більшу захист активу, якщо починаються неплатежі і дефолти.

– А що із законодавчою базою в сфері лізингу? Яких законів не вистачає?

– В цілому не все так погано, регулювання – одне з найкращих серед пострадянських країн. Але є кілька моментів, які необхідно вирішити для запобігання подальшого стискання ринку, який і без того скоротився вже наполовину порівняно з докризовим рівнем.

Найбільш проблемним виглядає питання податку на додану вартість в ситуації дострокового повернення предмета лізингу. З 1 січня 2015 року вступила в силу нова версія закону про електронне адміністрування ПДВ. При вилученні предмета лізингу боржник найчастіше не бажає реєструвати податкову накладну, а лізингова компанія не може на це вплинути. Процедура оскарження, що існувала до зазначеної дати, повністю знімала дану проблему. Тепер же, отримавши предмет лізингу без ПДВ і надалі продавши його, лізингова компанія ще раз сплачує цей податок до бюджету. Це категорично неправильно з точки зору економічної справедливості.

Ми говоримо про це вже півтора року на всіх рівнях. Українська Асоціація лізингодавців намагалася внести відповідну норму в різні податкові законопроекти, але питання залишається відкритим. Тим часом страждає та скорочується чесний і прозорий бізнес.

Те горезвісне дно, яке ми в черговий раз намацуємо, знову виявилося якимсь корчем, який то виринає, то потопає

Є ще одна проблема, яку хотілося б вирішити, оскільки лізингові компанії активно працюють на ринку б/в автомобілів. Джерелом автомобілів з пробігом в більшості випадків є фізичні особи, які не є платниками ПДВ. Купуючи у них машину і передаючи її в лізинг, лізингова компанія повинна платити ПДВ за всю вартість. Не так давно аналогічна проблема була остаточно вирішена для автодилерів, і сьогодні вони вже можуть проводити дані угоди. Ми намагалися передбачити, щоб і лізингова компанія була таким покупцем-продавцем, але законодавці нас тоді не почули. Ми готові заплатити ПДВ з різниці в ціні, яку заробили, але не з усієї вартості. Вже є підтримка за цією нормою, сподіваємось, вона буде імплементована в податкове законодавство найближчим часом.

Нещодавно почали більш активно працювати з Комітетом за фінансової політики і банківської діяльності та з Нацкомфінпослуг, над новою редакцією закону про фінансовий лізинг. Чинний лізинговий закон морально застарів і не відповідає новим реаліям. Проект передбачає усунення прогалин та неузгодженостей між різними нормативними актами, які регулюють лізингову діяльність, і вводить ряд нових понять, що сприяють становленню цивілізованих правил гри.

– Розкажіть детальніше про напрацювання до закону?

– У проект закону закладається, з одного боку, ідея створення стимулів для розвитку ринку лізингу, а з іншого – дотримання балансу сторін лізингових правовідносин, принципу справедливості. У ньому є додатковий фокус на захист інтересів лізингоодержувачів і споживачів-фізосіб. Тут ми дотримуємось логіки, яка давно склалася в Європі: свобода договору – це добре, але є сторона, яка апріорі слабкіше. Споживач не може досконально знати законодавство і судову практику. Він повинен бути захищений від волюнтаризму тієї сторони, яка нав'язує свій підхід. Це захист маленького гравця від великого, який може диктувати свою політику, не завжди безпечну і вигідну для споживача.

Є базові інстинкти – або нападай, або тікай. З позиції слабкого все погано, а з позиції сильного все нормально

Крім того, оновлене законодавство повинно сприяти закриттю лазівок для шахраїв, які перекинулися на лізинговий ринок. Не так давно ми збирали прес-конференцію для обговорення даної проблематики. У ній взяли участь представники Нацкомфінпослуг, правоохоронних органів, директори лізингових та юридичних компаній. Складність викриття таких псевдолізиногових компаній у тому, що вони формально дотримуються вимог закону, але використовують фінансову неграмотність клієнта для введення його в оману. І чинна нормативна база не може поки захистити споживача від такого роду зловживань, а значить вона повинна бути вдосконалена. Сподіваємося, що законопроект буде зареєстрований вже найближчим часом.

– Існує точка зору, що лізингом стали більше користуватися у зв'язку з тим, що стало менше грошей.

– Якщо говорити про те, що раніше людина оплачувала 100% вартості автомобіля, а сьогодні у неї цих грошей немає – то безумовно. Але на ринку завжди є два інструменти – лізинг та кредит. І говорити про те, що хтось з кредиту переключився на лізинг, тому що немає грошей – некоректно. Потрібно дивитися конкретні умови кожної компанії, адже на ринку є багато партнерських програм з автобрендами.

Сьогодні активність банків, які надають кредити, набагато нижче, ніж 2 роки тому. На це вплинула банківська чистка та догляд великих міжнародних гравців. Вони бачать ризики в кредитуванні в Україні і все частіше їх політика передбачає перехід на лізинг.

Коли в 2005-2008 роках люди з невеликими прибутками ситуаційно віднесли себе до середнього класу і брали кредити та іпотеки, автомобільний ринок, автокредитування, автолізинг дуже добре розвивалися. Але потім прийшла криза і цей "майже середній клас" дуже сильно постраждав. І в результаті максимальне падіння авторинку відбулося в сегменті недорогих машин.

Також є відкладений попит. Багато хто готовий їздити на трьох-п'ятирічних машинах, не купуючи нові. Останні півроку ситуація поліпшується, облікова ставка стає менше, але споживачеві все ще важко взяти кредит на 3-5 років за теперішніх умов.

– А якщо говорити про зміну бізнес-клімату за останні 2-3 роки. Складніше чи простіше стало працювати?

– Двояко. З одного боку, стало складніше. Грошей стало менше, а боротися за них важче. Те горезвісне дно, яке ми в черговий раз намацуємо, знову виявилося якимсь корчем, який то виринає, то потопає. Важко бути оптимістом у цій ситуації. З іншого боку, те, що оптимістів стало мало, допомагає бізнесу. Якщо говорити про бізнес в цілому, то той, хто продовжує працювати і робить це добре, зараз зростає. За рахунок відходу панікерів з фінансового ринку компанії, які продовжують працювати, зараз добре заробляють. Вони можуть або більше заробляти, або купувати активи з хорошими дисконтами. У цьому сенсі комусь стало легше працювати. Є базові інстинкти – або нападай, або тікай. З позиції слабкого все погано, а з позиції сильного все нормально.

Прихований попит на лізинг величезний, тому що в країні є все для відновлення і розвитку економіки – робоча сила, промисловість, чорноземи

– Яка позиція Вашої компанії?

– У нас позиція продовжувати працювати. В цьому сенсі нам зручно і добре працювати. Ми зростаємо більше, ніж ринок і другий рік в плюсах. Станом на сьогодні наша компанія одна з найбільш розвинених в частині філіальної мережі, та й за кількістю партнерів дилерів та імпортерів. Зараз кожен 4-й автомобіль, що купується в лізинг, фінансується Українським лізинговим фондом.

– Який ваш прогноз на найближчі рік-два? Як буде розвиватися лізинговий ринок?

– Я був одним з небагатьох оптимістів, які сказали, що цього року ринок буде рости мінімум наполовину. Цей прогноз справджується. Я був у меншості, але приємно, що ринок росте. Я вірю, що за рахунок сільгосптехніки цей ринок буде рости і далі. Для нього зовсім нескладно зрости в півтора-два рази.

З іншого боку, не в нашій владі загальна економічна кон'юнктура, політична стабільність у країні. Дуже складно сказати, як це вплине на всіх нас. Поки є нерозуміння, куди рухається країна, тут не буде нових міжнародних гравців. Зараз їх дуже мало. Частина з них щось фінансує, але більша частина – ні. Їх портфелі другий-третій рік тільки падають. А прихований попит на лізинг величезний, тому що в країні є все для відновлення і розвитку економіки – робоча сила, промисловість, чорноземи. Тут шалена нестача сучасних основних засобів. Амортизація обладнання, яке використовується в промисловості, сільському господарстві – в середньому 80% і вище. Для нашої лізингової індустрії тут непочатий край роботи.


ULF Finance (Український лізинговий фонд) працює на фінансовому ринку України з 2011 року. За даними Українського об'єднання лізингодавців, компанія посіла перше місце за новими реєстраціями транспорту (за I півріччя 2016-го і річними показниками 2015 і 2014 років) і 1 місце за обсягом нового бізнесу (за показаннями 2015 року). Вартість профінансованих предметів лізингу за підсумками минулого року склала 979,2 млн гривень.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: