Наша мета - прибрати тиск на бізнес - заступник міністра фінансів про податкову реформу

Заступник міністра фінансів Євген Капінус каже, що для усунення спекуляцій з боку ДФС, роз'яснення повинен надавати виключно Мінфін

Заступник міністра фінансів Євген Капінус каже, що для усунення спекуляцій з боку ДФС, роз'яснення повинен надавати виключно Мінфін

Податкова реформа в Україні обговорюється вже більше двох років. Мало того, за останній час було кілька спроб внести поправки до Податкового кодексу.

Але, схоже бізнес так і не відчув довгоочікуваного полегшення. Тиск перевіряючих нікуди не зник, а чиновники податкової продовжують набивати свої кишені хабарами.

Залишаються складнощі і з відшкодуванням ПДВ. Деякі підприємці і зовсім заговорили про повернення Державної фіскальної служби під керівництвом Романа Насирова до найгірших практик часів Миколи Азарова.

Очевидно, що закони можуть бути хорошими по своїй суті, але коли їх реалізація змушує бажати кращого, ситуація не зміниться. Тобто проблема в адмініструванні, а не у величині податків.

Новий Мінфін також планує чергову податкову реформу. Про те, якою вона буде, НВ Бізнес розпитав заступника міністра фінансів Євгена Капинуса, безпосередньо куруючого цю сферу.

– Коли та чи варто українському бізнесу очікувати радикальної податкової реформи: зниження рівня податків і переформатування відносин з Державною фіскальною службою?

– Коли на посаду міністра фінансів прийшов Олександр Данилюк, він одразу визначив, що бачить податкову реформу не в зміні податкових ставок і зобов'язань, а в зміні підходів до оподаткування та зменшення тиску на бізнес. Після консультацій з різними представниками бізнесу, стало зрозуміло, що основний акцент потрібно робити не на ставки, а на поліпшення адміністрування. Сьогодні у бізнесу великі проблеми у взаємодії з податковою адміністрацією. В першу чергу ці проблеми ми будемо вирішувати.

– Одне з найболючіших питань адміністрування – це відшкодування ПДВ. Як вирішити цю проблему?

– Я вважаю, що адміністрування ПДВ має бути максимально прозорим і відкритим. Зараз в одному з наших законопроектів ми прописали умови, за яких бізнес зможе сам бачити всю інформацію про відшкодування ПДВ. Для цього пропонується об'єднати два реєстри в один, зробити його публічним і відкритим. При цьому повинна бути не тільки інформація про розміщення в чергу, але і про відшкодування. І бізнес зможе контролювати можливі порушення з відшкодування ПДВ.

Сьогодні у бізнесу великі проблеми у взаємодії з податковою адміністрацією

Сьогодні дуже багато питань у бізнесу виникає стосовно ефективності самої системи, коли у підприємств є помилкові переплати. Цей механізм повинен працювати автоматично: підприємство заплатило і відразу стає в чергу. А в разі помилкових переплат, також автоматично відбувається повернення. Не повинно виникати ситуацій, коли якісь цифри зависають, і підприємства не можуть повернути свої ресурси.

– Припустимо, компанія побачила, що її неправильно кудись поставили. Що їй робити? Яким чином будуть вирішуватися такі ситуації?

– Насамперед ми хочемо, щоб таких порушень було як можна менше. Наша мета – прибрати тиск на бізнес. Для цього пропонується ліквідувати податкову міліцію. Після чого буде створена інша структура, яка займеться аналітикою. А для того, щоб не було зловживань з боку ДФС, ми пропонуємо перенести всі її реєстри в Міністерство фінансів. І відразу буде видно, коли одному підприємству відшкодували ПДВ, а іншому – ні.

Але для того, щоб бізнес зміг відстоювати свої права, потрібно трохи змінити процедуру оскарження. Зараз вона дворівнева і складається тільки з податкової інспекції. Ми вважаємо, що під час процедури оскарження, повинні бути присутні також представники Міністерства фінансів і бізнес-омбудсмен. Тобто така процедура дасть можливість бізнесу звертатися з приводу виправлення помилок або скарг на ДФС.

Наша мета – прибрати тиск на бізнес

Також потрібно змінити процедуру роз'яснення. Сьогодні ДФС їх дає в різних регіонах. При цьому вони відрізняються і, як правило, кожен зацікавлений давати роз'яснення на свою користь. Це викликає масу спекуляцій. Пропонується передати функцію роз'яснень Міністерству фінансів. Тобто їх повинен давати виключно той орган, який формує податкову політику. І бізнес зможе отримувати відповіді ще на ранньому етапі.

Крім того, ми хочемо удосконалити кабінет платника податків. Бізнес повинен максимально піти від безпосереднього спілкування з інспекторами і перейти на електронні сервіси, які виключать людський фактор.

– Бізнес продовжує скаржитися, що постійно відбуваються якісь перевірки. Коли це припиниться?

– Нещодавно була зустріч Прем'єр-міністра, міністра фінансів, бізнес-омбудсмена і бізнесу. Були підняті найбільш хвилюючі питання. Наприклад, про порушення кримінальних справ навіть по невеликих сумах. На жаль, статистика, яка була наведена, дуже сумна. Понад 1700 справ було порушено проти бізнесу. І тільки 55 з них були передані до суду. Тобто заради того, щоб знайти кілька десятків недобросовісних бізнесменів, постраждали 1700 компаній. Того ж дня, відразу після зустрічі, Міністр фінансів дав доручення ДФС вирішити проблему. В результаті ДФС було прийнято рішення, що тепер притягувати до відповідальності тільки за наявності обґрунтованих, доведених порушень.

Бізнес зможе контролювати можливі порушення з відшкодування ПДВ

Також пропонуємо впровадження KPI для ДФС, які покажуть ефективність роботи служби. І це буде чітко видно всім. Ми зробимо процес максимально публічним. Результати цієї перевірки дозволять прийняти рішення про подальші дії. Піднімаються також питання низьких зарплат інспекторів. Ми пропонуємо скоротити їх кількість і за рахунок цього збільшити зарплату.

Все це повинно значно зменшити навантаження на бізнес і дати можливість податковій адміністрації зосередитися на тих питаннях, де є проблеми.

– А вам не здається, що правильніше було б боротися з тіньовим сегментом і з проблемами шляхом лібералізації?

– Абсолютно згоден. Саме це ми і робимо. Адже лібералізація – це зменшення тиску з боку держави і збільшення свободи бізнесу. Це і є наша мета. Вирішуючи основні проблеми з ДФС і адмініструванням податків, ми зменшуємо тиск на бізнес. Я згоден з тим, що сьогодні у нас ще дуже багато обмежень. Згодом вони будуть прибиратися. Є обмеження за валютними операціями, за зняття грошових ресурсів. І ми ведемо дискусію з НБУ з цих питань. Але вони теж розуміють, що є ризики з їх боку і неохоче відмовляються від обмежень. Хоча кілька місяців тому була збільшена ставка за валютними операціями. Ми сподіваємося, що певні обмеження вдасться прибрати.

Для того, щоб не було зловживань з боку ГФС, ми пропонуємо перенести всі її реєстри до Міністерства фінансів

– Є така точка зору, що якщо я хочу легально платити зарплату, то близько 50% її йде на податки. Чи не вважаєте ви, що це занадто багато?

– Я погоджуся з вами тільки в окремому сегменті. Те навантаження, яке існує в частині заробітної плати, – високе, якщо порівнювати з тими, хто працює за спрощеною схемою оподаткування. Але якщо порівняти це навантаження з європейськими країнами, то можна сказати, що у нас найвищі податки. Потрібно знайти золоту середину. Пенсійний фонд не повинен утримуватися на державні гроші. Наповнення повинно відбуватися за рахунок тих людей, які вкладають свій ресурс. Але якщо ми хочемо отримати легалізацію, то повинні створити умови, за яких люди зможуть платити ці внески і будуть зацікавлені потім отримати соціальне страхування. Тому минулого року була знижена ставка єдиного соціального внеску. Були очікування, що ми отримаємо додатковий ресурс від легалізації. На жаль, ефект був недостатній, а пенсії нам все одно потрібно виплачувати, і ми це робимо в повному розмірі.

– Дуже багато скарг до глави ДФС – Романа Насирова. Як ви плануєте провести реформу без проведення відкритого конкурсу та обрання тієї людини, який би влаштовував бізнес?

– На нараді у прем'єр-міністра піднімалися питання про роботу глави ДФС та інших працівників служби. Прем'єр дав чіткий сигнал, що сподівається на рішення левової частки проблем, як у податковій, так і в митній сфері в місячний термін. Якщо вони не будуть вирішені, відповідальність ляже особисто на главу ДФС. Залишилося не так багато часу. Подивимося.

На мій погляд, немає необхідності жорсткого контролю на рівні малого і середнього бізнесу

– Хто наповнює бюджет України? Це великий бізнес, малий та середній бізнес чи держкомпанії? За рахунок кого існує бюджет?

– Думаю, ні для кого не секрет, що основна частина наповнення бюджету відбувається за рахунок великих українських, міжнародних і державних компаній. На жаль, сьогодні державні компанії виплачують 75% усього свого прибутку державі. Міжнародні компанії працюють відкрито, і виплачують великі суми податків. Якщо розібратися, то де-факто значні контролюючі заходи ДФС спрямовані на те, щоб малий і середній бізнес просто не зловживав. Але основне наповнення бюджету відбувається за рахунок великих платників. І, на мій погляд, немає необхідності такого жорсткого контролю на рівні малого і середнього бізнесу.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: