Нам важливо зберегти рівень доступу української металопродукції на всі ринки – Микольська

Микольська показує переваги співпраці України і ЄС

Микольська показує переваги співпраці України і ЄС

Наталія Микольська, замміністра економіки, пояснює чому ЄС вважається надійним торговельним партнером України.

Цього року експорт українських товарів в ЄС зростає ще більшими темпами. Так, за І квартал 2017 року він збільшився на 24,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Мало того, загальний обсяг цього експорту досяг $4,5 млрд. Це майже на $400 млн більше, ніж Україна експортувала в ЄС в першому кварталі довоєнного 2013 року, з яким зараз модно порівнювати економіку України.

Таким чином, можна констатувати, що формально наша країна виграла від підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Втім, не все так безхмарно у відносинах Євросоюзу та України. Зокрема, проти українських металургів в країнах ЄС порушили антидемпінгове розслідування, яке загрожує зробити невигідним поставку нашої сталі. І тут важливу роль буде грати те, наскільки Мінекономіки виявиться здатним захистити українських виробників і довести, що з їхнього боку не було ніяких зловживань.

Адже поставки сталі займають значну частину експорту, і якщо вони скоротяться, це значно погіршить торговий баланс і навіть може призвести до девальвації гривні.

Про те, як Україна буде відстоювати свої інтереси перед торговельними партерами, НВ Бізнес розповіла Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України.

– У цьому році експорт українських товарів до ЄС продовжує зростати, але напевно багато хто очікував більшої динаміки і більш високих результатів. На ваш погляд, Україна сьогодні більше виграла чи програла від асоціації з ЄС?

– Якщо ми подивимось на результати перших чотирьох місяців цього року, то побачимо, що у нас з'явилась достатньо велика кількість товарів, які раніше ми не експортували до ЄС, - від товарів промислового призначення, в тому числі певні види електричних котлів, які не є сировиною, до казеїну. Дуже цікавим є те, що з'явився експорт до ЄС українських товарів зі срібла, тобто ювелірних виробів. Ми вже не говоримо про наші стандартні аграрні товари і експорт готової молочної продукції. У нас все більше і більше з'являється товарів, які ми експортуємо. Наприклад, експорт морозива та інших видів харчового льоду зріс більш ніж у 344 рази, або на $327,5 тис. за цей період порівняно зі звітним періодом минулого року. Але потрібно пам’ятати про те, що експорт не живе сам по собі. І при умові втрати 20% промислового виробництва, наших великих експортерів і виробничих потужностей на сході, анексії Криму, зменшення внутрішнього ринку, однозначно, такого росту експорту, як він би був при нормальній ситуації, у нас немає.

Україна та український бізнес отримали в особі ЄС та європейського бізнесу надійних торговельних партнерів. Зараз досить складно уявити, що одного дня ЄС заборонить експорт тієї або іншої продукції, або ж просто без причин підніме на неї мита. Якщо український бізнес заходить на ринок ЄС і вкладає кошти в маркетинг, промоцію, і в те, щоб його завойовувати, він грає в довгу гру. Ця гра є досить передбачуваною, на противагу тому, що у нас було на ринку Російської Федерації. Все більше експортерів, які орієнтувалися на РФ і країни СНД, починають експортувати до ЄС. Яскраві приклади – товари молочної групи, з групи промислових товарів – запчастини до локомотивів і вагонів. Остання постійно експортувалась на ринки РФ і СНД. Те саме зараз стосується і експорту послуг. Ми, як правило, зосереджуємось на експорті товарів, якщо ж подивитись на експорт послуг, – все більше і більше українських компаній зосереджуються на співпраці з ЄС.

– Наскільки реальним є подальше збільшення квот на українську продукцію до країн ЄС? 

– Вони вже стали реальними – 4 липня Європейський парламент схвалив додаткові торговельні преференції для України, складовою яких і є збільшення квот: мед – 2,5 тис. т, ячмінна крупа та борошно – 7,8 тис. т, оброблені томати – 3 тис. т, виноградний  сік – 500 т, овес – 4 тис. т, пшениця м'яка – 65 тис. т, кукурудза – 625 тис. т, ячмінь – 325 тис. т.

Наразі ми очікуємо на остаточне рішення Ради ЄС – це має стати останнім кроком у схваленні ЄС законодавчої ініціативи Європейської комісії про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Водночас, ми очікуємо, що фактичне використання нашими експортерами додаткових тарифних квот буде розпочато не пізніше 1 січня 2018 року.

Відходячи від питання додаткових преференцій і повертаючись на терени домовленостей в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, не слід забувати, що відповідні положення Угоди, передусім її 29 Стаття, передбачають можливість у середньостроковій перспективі подальшого розширення умов лібералізації торгівлі, тобто, у тому числі, і квот.

– Що дасть ЗВТ з Канадою?

– Канада – величезний ринок з достатньо високим споживчим потенціалом і доходом на душу населення. Дуже важливим для нас є те, що канадський ринок має певні сентименти по відношенню до України, оскільки там проживає найбільша у світі українська діаспора. Зараз потрібно, щоб Україна в головах канадців перейшла від “країни бабусиного борщу і вишиванки” до країни, яка здатна забезпечити продовольчу безпеку Канади по певних продуктах, буде постачати високоякісні продукти харчування, високоякісну машинобудівну продукцію, товари легкої промисловості: взуття і меблі. Це групи товарів, які можуть показати досить високий ріст. При цьому, не треба дивитись на Угоду про вільну торгівлю з Канадою плоско з точки зору торгівлі. Угода з Канадою в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – це можливість залучати в Україну інвестиції для виробництва на території країни товарів з метою подальшого постачання як на ринок Канади, так і на ринок ЄС, та інвестицій як з Канади, так і з ЄС.

З 1 серпня цього року український бізнес зможе постачати 98% товарів без мит. Ці умови, які ми маємо, є набагато кращі, ніж ті умови, які є в угоді між ЄС та Канадою. Якщо європейський бізнес для себе розглядатиме можливість постачання на ринки Канади в достатньо великих об’ємах і виробництво для ринку ЄС, то Україна – це один з хороших майданчиків для постачання на ринок Канади. Особливо, якщо врахувати те, що у нас є доступ до портів, і та продукція, яка йде в Канаду, це продукція, яка буде іти морем. Тому, ми розглядаємо для себе два позитивних ефекти: перший – це великий ринок для готових українських товарів, другий важливий момент – можливість залучення інвестицій як з Канади, ЄС, так і з третіх країн. Ми для себе це називаємо умовним “трикутником”.

– Європейська комісія проводить антидемпінгове розслідування щодо імпорту сталі, в тому числі, і з України. Чим це загрожує нашим постачальникам? І чи є можливість домогтися того, щоб проти них не вводилися мита, які будуть мати вплив на експорт товарів на зовнішні ринки?

– Перш за все зауважу, що всі зараз розглядають будь-яке розслідування, порушене ЄС, як розслідування, яке порушене тільки проти нас. Насправді ж, розслідування порушено ще проти ряду країн, зокрема і Російської Федерації. Зараз це розглядають як певну трагедію, або “зраду”. Нагадаю, що у 2012 році проти українських товарів на ринку ЄС діяло 5 антидемпінгових заходів. Зараз залишився один. Прогрес у нас значний з точки зору того, що деякі заходи були переглянуті і скасовані, а деякі скасовані одразу. Зараз у нас діє один антидемпінговий захід – проти безшовних труб, який наразі переглядається.

Також, проводиться одне розслідування щодо гарячекатаного прокату, яке для нас є дійсно важливим, оскільки експорт гарячекатаного прокату з України до ЄС зростає. І зростає він не тому, що відбувається демпінгова практика українських компаній, а тому, що ми добре розуміємо, що для ЄС ми є одним з природніх постачальників металопрокату. У нас близькі відстані, наявні вантажні і портові можливості доставки цього товару. Ми достатньо близько знаходимось для того, щоб постачати до ЄС хороший товар за достатньо конкурентними цінами.

Тому розуміючи те, що зараз у світі поширена протекціоністська політика, для нас дуже важливо зберігати рівень доступу української металопродукції на всі ринки, на яких вона є. Іншими словами – не давати можливості іншим країнам запроваджувати заходи. Що Мінекономрозвитку робить для цього?

Постійно проводиться комплексна робота у рамках антидемпінгових, антисубсидиційних та захисних розслідувань, що проводяться іноземними країнами, в тому числі ЄС. Представники Мінекономрозвитку беруть участь у відповідних процедурах та надають докази на захист інтересів української галузі промисловості. При цьому, з представниками металургійної галузі налагоджена тісна співпраця, оскільки саме їх продукція найчастіше є об’єктом торговельних розслідувань.

Треба розуміти те, що основним гравцем у цих розслідуваннях, в будь-якому, випадку є виробники, тому що антидемпінгову маржу рахують не для держави, а для конкретного підприємства. Ми дуже тісно працюємо з об'єднанням підприємств "Укрметалургпром" та його членами над тим, щоб у всіх розслідуваннях, які починаються проти українських металургів, а їх зараз багато, брали участь українські підприємства.

Зважаючи на ці протекціоністські настрої, ми підсилюємо їх позицію державним аргументом і участю держави в розслідуваннях, а також тим, що піднімаємо ці питання на високому і найвищому політичному рівні, коли приходить до цього відповідна ситуація. Просто досить часто говорять, що міністерство нічого не робить. Я вважаю, що в деяких ситуаціях краще попрацювати і дочекатись результату, ніж обговорювати деталі і наші кроки.

Розуміємо, з боку ЄС є досить впливові асоціації. Вони також за всім слідкують і будь-якому нашому кроку дають протидію. Важливо тут зазначити, що для нас дуже важливо, що є тісна співпраця зі всіма українськими виробниками, проти яких починаються розслідування. І така співпраця – це не продукт місяця-двох, це продукт роботи останніх двох років, вибудовування певного рівня довіри, співпраці і посилення досить сильного, в тому числі, навчання працівників, які працюють у відповідних департаментах міністерства.

– Питання з приводу угоди про вільну торгівлю з Туреччиною. Чи ведуться переговори з приводу сталі та по зниженню мита. І по яким продуктам ще ми можемо мати додатковий обсяг збуту?

– Туреччина – країна, з якою у нас спільний морський кордон, тобто рівень доставки дуже добрий. Тому, цілком зрозуміло, що зважаючи на Митний союз Туреччини з ЄС (зокрема, преференційні правила походження), було б цілком природньо, якби в України з Туреччиною була угода про вільну торгівлю. Тому, ми інтенсифікували переговорний процес. На жаль, я не можу розголошувати деталі переговорного процесу, дана інформація поки конфіденційна.

Зауважу, що є ряд галузей, які є дуже чуттєвими для обох сторін. Знаходження компромісу по цим галузям, по доступу на ринки як України, так і на ринки Туреччини, є дуже важливим для нас. До прикладу, забезпечення доступу на ринок Туреччини історичної продукції – металопрокат і вся пов’язана товарна група. Це продукція, яку ми багато років постачаємо на ринок Туреччини, і слід пам’ятати про те, що на дану продукцію в Туреччині достатньо високі мита – від 15 до 20%.

Тому, для нас принципово важливо мати лібералізацію доступу до ринку Туреччини. Форми її можуть бути різні, це все визначається в процесі переговорів. Також зазначу, що ми працюємо дуже тісно з українськими виробниками, зокрема з асоціаціями виробників, для того щоб забезпечити той рівень доступу продукції на ринок Туреччини, який їм потрібний. Турецька сторона, зі свого боку, тісно працює з відповідною турецькою асоціацією, яка лобіює інтереси виробників у Туреччині, для пошуку компромісного рішення.

Як головний переговорник, я завжди пам’ятаю важливу річ: просто підписати угоду – мало. Документ повинен пройти процес ратифікації в парламенті. Якщо в угоді будуть умови, які не будуть працювати для найбільших секторів в країні, то процес ратифікації може опинитись під загрозою. Такий хід подій є небезпечним для будь-якого уряду. Тому, краще приділити більше часу переговорному процесу і дійти до певного компромісного рішення.

Друге важливе питання – доступ готової сільськогосподарської продукції до ринку Туреччини. Сектор харчової промисловості визначено як перспективний в Експортній стратегії: Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі України на 2017-2021 роки. Тому, дуже важливо в будь-якій угоді про вільну торгівлю забезпечувати високий рівень доступу готової харчової продукції на ринки, які знаходяться близько до нас. Ми приділяємо багато часу даному питанню у ході переговорів.

Окрім раундів переговорів, у нас відбуваються експертні консультації та зустрічі високого рівня для того, щоб поступово рухатись вперед. Після кожного раунду переговорів, ми консультуємось зі всіма асоціаціями виробників для того, щоб розуміти їхню позицію. Досить часто такі консультації перетворюють у хвилю "зрада", оскільки бізнес сприймає їх як готове рішення. Проте, зі спостережень можу сказати, що чим більше ми консультуємось, тим менше є хвилі "зрада" і бізнес також вчиться, що з ним радяться, не дають готове рішення, а запитують про бачення того чи іншого питання і далі працюють спільно над угодою.

Я дуже сподіваюсь, що найближчим часом ми проведемо ще один раунд переговорів. Моє завдання, як Торгового представника України, і завдання нашої переговорної команди, – укласти угоду, яка буде відповідати інтересам українського бізнесу та українських експортерів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: