Міклош: викуп єврооблігацій 2019-2020 - наслідок провалу приватизації у 2015-2017 роках

Міклош: викуп єврооблігацій 2019-2020 - наслідок провалу приватизації у 2015-2017 роках
Фото: Олександр Медведєв

Екс-міністр Словаччини дає оцінку намірам українського Кабміну викупити держборг у інвесторів, обмінявши його на нові боргові зобов'язання.

На минулому тижні Міністерство фінансів України оголосило про готовність викупити єврооблігації з терміном обігу до 2019 і 2020 років шляхом випуску нових цінних паперів.

Загальний обсяг єврооблігацій-2019, які знаходяться в обігу, складає $1,8 млрд, ще стільки ж – єрооблігацій-2020.

НВ Бізнес зустрівся із екс-міністром фінансів Словаччини та співголовою Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Іваном Міклошем під час лекцій НВ Діалоги про майбутнє та розпитало як він оцінює рішення уряду замінити короткі боргові цінні папери на більш довгі зобов'язання перед зовнішніми інвесторами.

- Україна оголосила, що планує викупити свої євробонди на суму $1,5 млрд, які мала погашати у 2019-2020 роках, шляхом емісії нових єврооблігацій. Як ви оцінюєте таку заяву?

- Це дуже добра, позитивна заява. Вона означає, що Мінфін бачить довіру з боку іноземних інвесторів.

- Фактично цю заяву уряду можна сприймати як те, що Україна повертається на ринок цінних паперів, чи не так?

- Так, і можна говорити і про те, що реформи продовжуються, бо, в іншому випадку, не можливо було б вийти на ринок залучення фінансування під боргові зобов'язання. Дозволяє нам говорити про позитивну ситуацію, що економіка росте, що вперше за 25 років системні реформи продовжуються. Що програма з Міжнародним валютним фондом не призупинилася.

Але, водночас, це зовсім не означає, що вже все зроблено, і через півроку чи рік стан реформ має бути таким самим, яким є зараз. Ситуація сьогодні дозволяє виходити на зовнішні ринки запозичень, але ще побачимо, як буде в майбутньому.

Я вважаю, що дуже важливо для України продовжувати співпрацю із МВФ. Бо якби не було цієї співпраці, то сьогодні не було б і можливості виходити на зовнішні ринки запозичень.

- А чи не означає необхідність реструктуризації боргових зобов'язань, що ми все ж таки трохи провалилися із реформами? Адже якби уряд спромігся провести масштабну приватизацію державних підприємств протягом 2015-2017 років, то нам би не довелося шукати гроші на погашення боргів, або відстрочувати ці погашення?

- Так. Це точно. Якби були гроші від приватизації, то була б більш-менш краща ситуація. Проте, в цілому, не можна говорити, що це провал реформ. Ця ситуація каже про те, що, з одного боку, треба мати у подальшому гроші. Але, з іншого боку, вона каже нам і про те, що коли ми маємо можливість отримати гроші на ринку, то це певний рівень довіри до цих реформ.


Іван Міклош (2-й зліва) під час
Іван Міклош (2-й зліва) під час виступу на лекції Діалоги про майбутнє


- Якщо ми виходимо на ринок цінних паперів, чи означає це, що автоматично знижується потреба України у грошах МВФ. А якщо втрачається залежність від Фонду, який просував реформи в Україні, то чи означає це, що ми ризикуємо більше не побачити реформ?

- Частково так. Але це не означає абсолютної незалежності від МВФ. Бо, як я вже сказав, можливість вийти на ринок гарантована тим, що успішно продовжується програма із МВФ. Якби, теоретично, зараз скасували, або призупинили програму з Фондом, то потім і можливості вийти на ринки теж не було б.

І я не думаю, що існує ризик гальмування реформ через вихід України на зовнішні ринки. Тому що, ще раз наголошу, зберігається необхідність продовження самої програми.

- На яких умовах можна переконати інвесторів продати, а фактично обміняти євробонди-2019-2020 на більш довгі цінні папери?

- О, тут я не допоможу. Не знаю умов бізнесу.


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: