Ми генеруємо колосальний грошовий потік, але не можемо нормально інвестувати – директор Укрхімтрансаміак про долю держпідприємств

В.о. голови Укрхімтрансаміаку Віктор Полозов впевнений, що ефективність державних підприємств залежить від менеджменту

В.о. голови Укрхімтрансаміаку Віктор Полозов впевнений, що ефективність державних підприємств залежить від менеджменту

В середині липня зірвалася продаж Одеського припортового заводу. А за минулі два роки уряд не провів ні однієї великої приватизації.

Схоже, що великі українські держкорпорації найближчим часом залишаться під управлінням Кабміну і Фонду держмайна.

Одночасно, держпідприємства страждають від корупції, високих витрат, відсутності інвестицій та сучасного менеджменту.

Залишається відкритим питання: як максимально ефективно керувати цією власністю. Та чи збережуться цілісні майнові комплекси державних підприємств до моменту їх приватизації.

Про те, з якими проблемами стикаються держпідприємства і яким чином можна покращити їх роботу, НВ Бізнес поговорив з виконуючим обов'язки директора УДП Укрхімтрансаміак Віктором Полозовим.

Укрхімтрансаміак – це єдине підприємство в Україні, яке транспортує рідкий аміак українських і російських виробників магістральним трубопроводом.

– Існує уявлення, що державні підприємства неефективні. І найкраще, що можна зробити – це продати їх. Як ви оцінюєте ситуацію в цьому секторі?

– Останні чотири місяці я працюю на держпідприємстві. До цього я ніколи не працював на подібних підприємствах. Зі ЗМІ я, як і всі громадяни, чув, що всі вони неефективні. В якійсь мірі це справедливо. Але за час роботи тут я побачив, що це підприємство може бути і повинне бути ефективним. Дохід підприємства за 2016 рік складе 3 млрд гривень. З них рентна плата державі складе 1 млрд, плюс різні податки. Отже, в 2016 році підприємство заплатить до бюджету 1 млрд 590 млн гривень. Власна собівартість – 450 млн гривень, плата за послуги ОПЗ – 900 млн гривень, а 60 млн гривень залишається на реконструкцію та розвиток.

Дохід підприємства за 2016 рік складе 3 млрд гривень

– Якщо залишається всього лише 60 млн гривень на реконструкцію і розвиток, як можна розвивати підприємство?

– З урахуванням відсутності фінансового плану, якого не було 2,5 роки, розвивати підприємство не можна. У нас стратегічне підприємство, тому що воно небезпечне з точки зору екології та життя людей. В Україні є газовий, нафтовий і аміачний трубопровід. Якщо у випадку аварії, газовий і нафтовий трубопровід може принести збитки та шкоду довкіллю, то аміачний трубопровід ще й дуже небезпечний для життя людей. На технологічному трубопроводі в Горлівці, кілька років тому, стався витік аміаку. Шість осіб загинуло. Для довідки, за 10 хвилин хмара аміаку поширюється на 5 кілометрів, вбиваючи все живе на своєму шляху.

Трубопровід сьогодні в технічно поганому стані. 2,5 року не було ніяких реконструкцій і модернізацій. А трубопроводу вже 37 років. Технології та матеріали, що застосовуються в промисловості, пішли далеко вперед. А наша труба стоїть. Цього року було близько 30 витоків аміаку. Невеликих, але вони були і принесли економічні втрати.

– Який обсяг інвестицій необхідний для того, щоб привести все в порядок?

– Дуже багато, наприклад, на цей рік ми заклали у фінансовий план близько 100 млн гривень.

– Але ви кажете, що залишається тільки 60 млн гривень.

– Для того, щоб здійснити ті заходи, які заплановані в цьому році, привести до ладу те, що заплановано в цьому році, доведеться брати кредит. Хоча віддали 1,5 млрд до бюджету. А на підприємстві працює 780 осіб, які отримують зарплату, з якої сплачуються податки. Для того, щоб підтримувати підприємство у технічно хорошому стані, потрібні кошти. До цього призвела політика минулих років. Політика латання дірок, а не інвестування в модернізацію і досягнення сучасного технічного рівня призвела до того, що необхідні великі інвестиції.

2,5 року не було ніяких реконструкцій і модернізацій. А трубопроводу вже 37 років

– Який ви бачите вихід? Приватизація підприємства чи зміна правил гри на державному рівні?

– Попрацювавши чотири місяці, можу з упевненістю сказати, що підприємство може бути ефективним. І не важливо – приватне чи державне. У великих приватних компаніях у власників сидять такі ж менеджери, як я у держави. Якщо я краду – звільніть мене. А я прийшов, щоб з не дуже гарного підприємства зробити ефективне, як робив це в приватному бізнесі. Затвердите мені фінплан, який я надаю, якщо є питання - готовий обговорювати, в кінці року запитаєте у мене, як я його виконав і в якому стані підприємство. У мене є бачення, як це підприємство має працювати, що можна зробити з підприємством. Можна збільшити перекачування аміаку за гарної якості та культури виробництва. Але для того, щоб підприємство стало технічно хорошим, потрібні інвестиції. Сьогодні з технічної точки зору є що змінювати на підприємстві. Залізо, техніка, автоматизація та системи управління пішли далеко вперед у порівнянні з тим, що у нас є. У нас є коаксіальний кабель, який керує механізмами на трубі, він вже латаний-перелатаний. Багато ділянок трубопроводу з ЦПУ не видно і керують ними в механічному режимі оператори. Та й сам трубопровід в такому ж стані. Є чим займатися.

Попрацювавши чотири місяці, можу з упевненістю сказати, що підприємство може бути ефективним

– Які ваші технічні і фінансові показники?

– Технічні зовсім погані, а фінансові хороші. Але це показники саме цього року. Але те, що ми фінансово добре відпрацювали в цьому році, негативно позначиться в майбутньому. Тому що нічого не робилося для поліпшення технічного стану трубопроводу. У 2014 році було перекачано 2 млн 420 тис. тонн аміаку, в минулому році – 2 млн 360 тис. тонн. Було невелике падіння. Думаю, що цього року буде більше, ніж у 2014 році. Гарантовано буде перекачано 2 млн 450 тис. тонн. А взагалі проектна потужність 2 млн 520 тис. тонн.

– Я так розумію, що Укрхімтрансаміак підвищив тарифи на перекачування ще минулого року. Як на це відреагував ваш основний замовник?

– По-перше, Укрхімтрансаміак сам тарифи не підвищував. Їх підвищило Міністерство економічного розвитку. Ми до цього не маємо жодного стосунку.

– Тобто ви навіть на тарифи не впливаєте?

– Це взагалі не наша прерогатива. А основний постачальник аміаку в трубопровід – ТольяттіАзот подав на нас два позови в суд. Сьогодні в міжнародному комерційному арбітражному суді знаходяться два позови – на $15 млн і на $12 млн. Звичайно, ми ці позови оскаржуємо, юристи з ними працюють. Але це відповідь на запитання, як відреагував замовник.

– Ви кажете, що обсяг транзиту знижується і є проблеми з тарифами. А за рахунок чого у вас ростуть фінансові показники?

- Чотириразове зростання розміру ренти, яка не компенсується навіть підвищенням розміру тарифу на транспортування. Практично трикратне підвищення розміру частини чистого прибутку, що підлягає перерахуванню в дохід держави - дивідендів. А також, як я вже говорив, підприємство більше двох років живе без фінансового плану, а його відсутність виключає можливість проведення витрат на розвиток та реконструкцію. Так що фінансові показники зростають за рахунок посилення податкового навантаження та погіршення технічних показників.

Комплекс з перевалки аміаку повинен бути незалежним. Він точно не повинен бути у власності ОПЗ

- А які подальші перспективи використання труби. Чи є у неї майбутнє?

– Тарифи зараз високі. Обсяг прокачування приблизно той же. Коли я прийшов на підприємство, то попросив, щоб мені зробили табличку – трубопровідний транспорт і залізничний транспорт. Якщо міркувати логічно, то на користь трубопровідного транспорту має бути 30% різниці. Сьогодні ці показники зрівнялися. Але перевага труби полягає в тому, що в ній постійно знаходиться певна кількість аміаку, трубопровід повинен бути постійно заповнений. І як тільки ТольяттіАзот поставив на свою насосну станцію аміак, його тут же можна зливати на Одеському припортовому заводі. Логістично це дуже вигідно тим, хто постачає аміак в трубопровід. Тому ним будуть користуватися. У Росії за дешевої вартості природного газу аміак особливо нікуди поставляти.

– В Укрхімтрансаміаку завжди говорили про те, що комплекс з перевалки повинен керуватись самою компанією, а не ОПЗ. Яке Ваше ставлення до цього? Особливо з урахуванням того, що ОПЗ не вдалося продати.

– Моє ставлення до цього як до людини, яка трохи розуміється на хімії, що комплекс з перевалки аміаку повинен бути незалежним. Він точно не повинен бути у власності ОПЗ. Чому? По-перше, комплекс по перевантаженню унікальний і такого немає ніде в світі. Цей комплекс приймає і аміак з труби, і аміак з Одеського припортового заводу, і аміак з залізниці. Кажуть, що його не можна технічно відокремити, – це неправда. Відокремити його від ОПЗ можна. Там незалежна електрика, є своя підстанція, своя гілка газу. По-друге, ОПЗ – це завод з виробництва аміаку та карбаміду. І перевалка – це взагалі не бізнес. Я впевнений на 100%, що комплекс з перевантаження аміаку повинен бути абсолютно незалежним державним підприємством.

– Тобто Ви вважаєте, що приватизувати цей комплекс разом з ОПЗ не можна?

– Не можна.

– Тому, що це створює монопольну можливість?

– ОПЗ єдине в Україні підприємство, яке надає послуги з перевалки аміаку на морські судна. Іншого комплексу перевалки в нашій країні не існує. Тому питання про створення монопольної можливості навіть не стояло – монополія вже давно є. Навіть стосовно тарифів. Не кажучи вже про те, що при бажанні можна знайти причини через які можна відвантажувати або не відвантажувати аміак. З постійних витрат в 2016 році 900 млн гривень за послуги ОПЗ, сплачені за приймання, охолодження, зберігання та перевантаження аміаку. При нашій собівартості – 450 млн гривень. У них в 2 рази вище вартість послуг, ніж наша собівартість. У них один насос, у нас 5 насосів. У нас трубопровід 804 кілометра, зі складною системою управління, у них шматочок на кілометр. Можна зіставляти ще довго. Тому я вважаю, що тариф, який встановлено ОПЗ на перевалювання аміаку, несправедливий. При тому, що тариф на транспортування аміаку, встановлює держава. Тариф за перевалку встановлює сам ОПЗ. При цьому ми не маємо доступу до інформації, яким чином формується цей тариф. Це таємниця за сімома замками.

Ми не маємо доступу до інформації, яким чином формується тариф ОПЗ. Це таємниця за сімома замками

– Наскільки доцільно приватизувати Укрхімтрансаміак?

– Я б його не продавав. Це гарне підприємство. Поки існує один з найбільших виробників аміаку в світі – ТольяттіАзот, трубопровід буде працювати і приносити прибуток.

– А наскільки може зрости заробіток?

– Фінансовий результат на 2016 рік – 650 мільйонів гривень, якщо додати ренту, то в бюджет цього року ми заплатимо 1 млрд 590 млн гривень.

– Його можна якось збільшити?

– Головний показник збільшення доходу і прибутку – це кількість аміаку, що транспортується. Якщо перевалка складе 2 млн 520 тис. тонн, то дохід можна збільшити на 500 млн гривень. А якщо буде нормальна культура виробництва і хороше обладнання, то і собівартість буде набагато нижче. Відповідно, прибуток збільшиться.

– Які перспективи? Можна розширити цю потужність?

– Модернізація – це і є збільшення продуктивності при поліпшенні безпеки та культури виробництва. Не можна відірвати одне від іншого. Завжди приємно дивитися на гарне виробництво.

– Є потенціал розвитку аміакопроводу за рахунок внутрішнього ринку?

– З 2010 року через аміакопровід ні однієї тонни аміаку не надійшло на внутрішній український ринок. Коли я прийшов, дав команду зробити ревізію всіх роздавальних станцій. З 12 станцій на сьогоднішній день в працездатному стані тільки 4. Вступ дешевого аміаку на внутрішній ринок є дуже важливим для сільського господарства. У виробництві мінеральних добрив працює приблизно 30 тис. чоловік, а в сільському господарстві – 65% від працездатного населення. Напевно, 11 млн осіб працюють у сільському господарстві. Бачите, яка різниця. А відсутність ринку добрив завжди призводить до збільшення вартості. Якщо буде ринок, конкуренція і ціна стане нижче для сільгоспвиробників. Це дуже важливо для нашої країни, де 41% ВВП становить продукція аграрного сектору.

Кононенко мене не призначав і зі мною не спілкувався. Ми з ним не знайомі

– Вас призначав Кабмін чи це був конкурс?

– Конкурсу ще не було, він тільки буде. А виконуючим обов'язки директора мене своїм наказом призначило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

– Справа в тому, що раніше Айварас Абромавічус звинувачував заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенко в тому, що він намагався призначити свою людину в Укрхімтрансаміак. Як ви можете це прокоментувати? До вас звертався Кононенко?

– Кононенко мене не призначав і зі мною не спілкувався. Ми з ним не знайомі.

– Якби у вас була можливість розвивати Укрхімтрансаміак як свою компанію, які кроки ви б зробили в першу чергу?

– Якщо говорити з технічної точки зору, то це залучення останніх досягнень наукового потенціалу для модернізації й автоматизації усього виробництва, а також лінії зв'язку. Адже найчастіше слюсар керує трубою – бере засувку і крутить. А трубопровід дуже небезпечний. І звичайно, робота на внутрішній ринок. Тут багато факторів. Придбання аміаку у постачальників – це важливе питання в плані постачання аміаку на внутрішній ринок.

– Тобто ви хочете стати великим оператором на внутрішньому ринку аміаку?

– Оператор – це той, хто буде купувати аміак у виробників. А ми будемо тільки транспортувати його і роздавати покупцям. Для того, щоб вносити рідкі добрива в грунт, потрібна техніка і сховища. І для цього необхідні великі інвестиції в сільське господарство.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: