Мені все важче переконати мою данську штаб-квартиру інвестувати в Україну – голова Carlsberg Україна

Голова Carlsberg Україна Євген Шевченко каже, що пожвавлення споживчих настроїв не буде довгостроковим, оскільки восени всі відчують на собі різке зростання комунальних тарифів

Голова Carlsberg Україна Євген Шевченко каже, що пожвавлення споживчих настроїв не буде довгостроковим, оскільки восени всі відчують на собі різке зростання комунальних тарифів

Голова пивоварної компанії Carlsberg Україна Євген Шевченко розповів НВ Бізнес, що буде зі споживчими настроями в країні, а також від чого залежить розвиток економіки і надходження інвестицій.

Донедавна рейтинг споживчих настроїв зростав. Відвідувачів у торгових центрах ставало більше, збільшувалися середні чеки.

Але починаючи з липня цей показник знову почав знижуватися. Згідно з даними компанії GfK, у липні індекс споживчих настроїв становив 50,1, спустившись на 2,6 пункту порівняно з червнем.

Експерти пов'язують падіння як із коливаннями валютних курсів в Україні, так і зі зростанням комунальних платежів. А наслідком стало падіння продажів.

І хоча багато хто говорить про стабілізацію економіки, головним питанням залишається те, коли вона вийде на постійне зростання, що можливо за рахунок інвестицій.

Але падіння споживчих настроїв загрожує іще одним: інвестори не бачать сенсу вкладати гроші в українські підприємства.

– Наскільки змінилися за останні півроку споживчі настрої? Відчувається якесь пожвавлення споживринку, зокрема й вашого? Наскільки воно суттєве?

– Якщо подивитися на дослідження споживчих настроїв, які проводять GfK та Nielsen, то споживчий оптимізм, як і раніше, на низькому рівні. Приблизно половина українців оцінюють свої життєві перспективи позитивно. Але якщо говорити про бізнес, то безумовно, пожвавлення є, і ми це відчуваємо. Споживачі звикли до непростого становища економіки і нарощують свої витрати. Це бачимо ми, пивовари, це бачать й інші компанії.

Якщо говорити про ринок пива, зараз ми спостерігаємо дуже цікавий феномен – зростає частка продажів преміальних сортів пива на шкоду дешевим сортам. Але причина не у раптово зрослому добробуті українських споживачів, а в тому, що нерівномірне підвищення акцизу на пиво та на міцний алкоголь провокує споживачів економ-сегмента на міграцію в категорію міцного алкоголю. Він став доступнішим. Проте загалом літо цього року показує непогані результати. Ми не можемо поскаржитись на продаж.

– Як довго, на вашу думку, триватимуть такі тенденції? Чи буде подальше зростання?

– З огляду на те, з чим порівнювати зростання. Ми порівнюємо його з 2014-2015 роками, які за останні кілька років були рекордно низькими з погляду на стан економіки і продажів. Тому деяке пожвавлення є. Проте, якщо ми порівняємо його з ситуацією, яка була на ринку в 2012-2013 роках, то це геть інші цифри. Боюся, що це пожвавлення не буде довгостроковим, оскільки восени всі відчують на собі різке зростання комунальних тарифів. І це, безумовно, вплине на витрати домогосподарств.

Зараз ми спостерігаємо дуже цікавий феномен – зростає частка продажів преміальних сортів пива на шкоду дешевим сортам

– У вас в Україні три заводи. Але наскільки країна пристосована для того, щоб компанії створювали тут виробництво й успішно працювали? Наскільки сприятливий податковий та інвестиційний клімат?

– Усі Кабінети міністрів, яких за останні три роки було декілька, декларують інвестиційний клімат одним зі своїх пріоритетів. Але де-факто для його поліпшення нічого не робиться. Відкриття на півдні країни заводу з виробництва соняшникової олії з інвестиціями $100 млн стає великим прес-приводом. А пивоварна галузь із середини 90-х вклала в Україну не менше $3 млрд. І всі сприймають це як звичайна річ. Ми вважаємо, що інвестиційний клімат несприятливий, а податкова система занадто складна. В Україні, якщо я не помиляюся, зараз 27 різних податків і зборів. У Данії – 4. Наше найголовніше питання до влади – це не комплексність податкової системи як такої, а передбачуваність її (влади) дій. Останніми роками ми зустрічаємося з постійними непередбачуваними і нелогічними змінами регулювання нашої галузі, як у податковій сфері, так й у сфері контролю за обігом продуктів і виробництвом. Якщо відповісти на запитання прямо, мені стає все важче переконати мою данську штаб-квартиру інвестувати в Україну.

– А що тут потрібно принципово змінити, щоб це було простіше?

– Якщо прибрати зовнішні фактори, на які ми жодним чином не можемо вплинути, то це, першою чергою, корупція. Ми не платимо хабарів і не зустрічаємося з нею безпосередньо, але вона сповільнює всі процеси в країні та робить економіку менш ефективною і прозорою. Це головна претензія до України з боку іноземних організацій – МВФ, ЄС, Єврокомісії та інших. Я не вірю, що її вдасться викорінити. Адже навіть у Штатах вона тією чи іншою мірою є. США не посідають перше місце в рейтингу Transparency International. Там розташувалася Данія.

Пивоварна галузь із середини 90-х вклала в Україну не менше $3 млрд

Якщо вдасться щось зробити з корупцією, це дозволить почати трансформацію економіки від олігархічної моделі до ринкової, де драйверами є не величезні корпорації, що належать до обмеженого кола бенефіціарів, а малий і середній бізнес, який в більшості європейських країн є двигуном економіки, підвищує її конкурентоспроможність, дозволяє розподілити ризики та рухає її вперед.

А рецепт доброго справляння податків полягає не в їхній кількості, а в максимальній прозорості. Якщо податків буде не 27, а 4 – справляння зросте у кілька разів. Адже системи, яка має 4 податки, уникати набагато складніше, ніж закопувати банки в городах.

Якщо зросте передбачуваність і прозорість – інвестори прийдуть. Тут питання ризиків. Ніхто не хоче втрачати гроші. Всі хочуть вкласти їх і щось заробити. А вкладати гроші в країну, де невідомо, чи залишаться ваші активи у вас через півроку, можна тільки очікуючи на величезний прибуток.

– Існує точка зору, що основна причина, чому інвестори не приходять, – це не внутрішні проблеми, а зовнішній чинник, тобто загроза війни, загроза того, що тут можна втратити активи у результаті бойових дій. Яку роль в поведінці інвесторів відіграє зовнішній чинник, а яку – внутрішній?

– Безумовно, зовнішній чинник теж важливий. Коли в 2014 році почався збройний конфлікт на сході, ми теж цілком серйозно оцінювали ризики втрати нашого заводу в Запоріжжі. Тоді було незрозуміло, в яких географічних межах це все зупиниться. Всі інвестори оцінюють цей ризик, і він високий. Але якщо говорити про нашу компанію, то ми перш за все оцінюємо внутрішні ризики, які перебувають в зоні контролю уряду, влади та суспільства.

Якщо зросте передбачуваність і прозорість – інвестори прийдуть

– Чи помітили ви якісь позитивні зміни щодо інвестиційного клімату за останні два роки, які минули з часів Євромайдану?

– Позитивні зміни є. Я не можу сказати, що влада нічого не робить. Однак ці зміни мають дуже локальний і обмежений характер. Глобально нічого не змінилося. Я чую від наших партнерів у бізнесі, що корупційна рента навіть зросла, оскільки зросли ризики для тих, хто її збирає.

– Що більше їх тиснуть, то більше вони беруть?

– У тому й лихо, що досі беруть.

– А як ви можете оцінити підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом? Як це вплинуло на ваш бізнес?

– У нас невеликий експорт, він становить не більше 5%. Є заводи в Європі. І якщо у нас є завод в Польщі, то Україна туди може експортувати, але небагато, бо там є свій бізнес. Пиво – це локальний продукт. Тому безпосередньо асоціація на нас не вплинула. А якщо говорити про бізнес українських компаній загалом, на жаль, багато він не виграв внаслідок низької конкурентоспроможності.

У 2014 році був оголошений режим найбільшого сприяння з боку ЄС. У клубі Кабміну була велика прес-конференція, де пан Яценюк закликав український бізнес активніше експортувати товари в Європу. Але наскільки я міг відстежити, протягом року експорт з України до Європи, на жаль, сильно не виріс. І це незважаючи на те, що завдяки девальвації гривні конкурентоспроможність українських продуктів з погляду собівартості різко набула привабливості. В Україні домінує олігархічна сировинна модель економіки. Треба чекати роками, поки малий і середній бізнес навчиться робити бізнес, отримає фінансування і зможе ефективно експортувати. Це непросто. Кредит під 25-30% річних – це за межею добра і зла. Поки ж основні статті нашого експорту – це метал, транзит енергоносіїв тощо.

– А чи можливо в Україні побудувати ефективну переробну промисловість?

– В Україні є одна невелика данська компанія, у якій діє прекрасна бізнес-модель. Вони використовують данські технології та імпортують метал з Данії до України. З нього вони роблять якісь вироби та експортують їх знов до Данії. Компанія отримує валютну виручку, має дуже низьку собівартість за рахунок низької вартості праці щодо данських показників.

Усі Кабінети міністрів, яких за останні три роки було декілька, декларують інвестиційний клімат одним зі своїх пріоритетів. Але де-факто для його поліпшення нічого не робиться

Я вірю в те, що в Україні можна побудувати несировинну економіку. Якщо взяти такий показник, як рівень освіченості на долар одержуваної зарплати, то Україна на тлі всієї Європи виглядає просто шикарно. Тут талановите, заповзятливе, освічене та велике населення. При цьому через валютний курс українці зараз заробляють менше, ніж китайці. І безвізовий режим може тільки нашкодити, бо всі поїдуть і нікому буде працювати. Вже зараз ми бачимо досить інтенсивну міграцію з півдня та західних областей України до Польщі. Це найближча країна, куди українці можуть відносно легко потрапити, де вони можуть отримати набагато гідніші гроші, ніж заробляють у себе вдома.

– Що, крім боротьби з корупцією та податків, допоможе запустити економіку України? Нам потрібні інвестиції та технології. Де їх узяти?

– Для масового припливу західних грошей є кілька бар'єрів, навіть якщо відсунути корупцію на задній план. Корупція – це неминуче зло, яке тією чи іншою мірою присутнє скрізь. Головне – це реформи. Українська влада повинна нарешті показати західним партнерам, що щось починає змінюватися, що боротьба з корупцією насправді є. Не на рівні якихось декларацій і викопаних у городі банок, а на рівні реальних репресивних заходів щодо корупціонерів. Потрібно продемонструвати Заходу неминучість покарання.

Крім того, багато залежить від того, як розв'яжеться конфлікт на сході та ситуація з Кримом. Країна, на території якої є воєнні дії, не потрапить до Євросоюзу.

– Який ваш прогноз розвитку споживринку, вашого ринку й економіки на найближчі півроку-рік?

– Минулого року ринок пива впав на 17%. Цьогоріч ми очікуємо падіння ще на 6-7%. Це пов'язано зі зростанням акцизу вдвічі з 1 січня. Природно, це так чи інакше було перекладено на споживчі ціни. Тестовим періодом стане осінь, коли для населення різко зростуть комунальні тарифи. Це стане поворотною точкою, коли відбудеться разове шокове зниження витрат на товари та послуги. Наскільки довго це триватиме – я не знаю. Цього року нам допомагає те, що після зниження соціального внеску чимало роботодавців помітно збільшили зарплати своїм працівникам. Я не знаю, який відсоток зарплат українців перебуває в так званому білому секторі, а який виплачується в конвертах. Але боюся, що багато конвертів. І на цих людей зниження податку не вплинуло жодним чином.

Кредит під 25-30% річних – це за межею добра і зла

Якщо говорити про моє ставлення – це стриманий оптимізм. Водночас хочеться бачити від уряду не декларації про поліпшення інвестиційного клімату, а конкретні кроки в цьому напрямку.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: