IT-ринок України виділяється на тлі Індії, Мексики, Бразилії і Східної Європи – Юрій Антонюк, EPAM

Керівник EPAM розповів про своє бачення подальшого розвитку IT-ринку в Україні
Фото: EPAM

Керівник EPAM розповів про своє бачення подальшого розвитку IT-ринку в Україні

Експортне IT-програмування стало основою для розвитку як продуктових компаній, так і стартапів

Юрій Антонюк, президент Асоціації Інформаційні технології України і керівник компанії ЕРАМ Україна, твердо впевнений у розвитку вітчизняної галузі інформаційних технологій. Про те, чому українські програмісти користуються попитом у зарубіжних замовників і як IT-аутсорсинг пов'язаний з появою стартапів і продуктових компаній, він розповів НВ Бізнес.

Нещодавно на IT-ринку України сталася велика угода. Morgan Stanley купив 7% Luxoft, а Luxoft придбав продуктову компанію в Україні. Чи можна говорити, що в цьому році відбувся певний старт на ринку угод?

– Я думаю, що до певної міри такі факти позитивно сприймаються і свідчать про інтерес до України. Але ІТ-ринок – це дуже широке поняття. Одна справа, коли інвестор купує акції компанії, яка торгується на біржі і 100% не асоціюється з Україною.

Luxoft позиціонує себе як міжнародна компанія зі штаб-квартирою в Швейцарії. Якщо говорити про такі приклади, то я би відзначив іншу угоду. Покупка в минулому році Фондом Сороса частини власності в компанії Ciklum прямо вказує на інтерес іноземних великих інвесторів до ІТ-бізнесу в Україні.

Тим не менше, пов'язані з компанією Luxoft новини про придбання внутрішнього розробника, звісно, позитивно формують імідж України.

Думаю, що за стабілізації ситуації в країні та поліпшення інвестиційного клімату такі речі будуть відбуватися все частіше і частіше. Тому що український ІТ-ринок дуже привабливий. Він має свою специфіку, яка його виділяє на тлі інших глобальних регіонів – Індії, Мексики, Бразилії, Східної Європи в тому числі.

А якщо говорити про ємність ринку ІТ-аутсорсингу та продуктових компаній, то яка вона на сьогодні?

– За підсумками дослідження, яке провела PwC, розмір ринку склав близько $3 млрд. І за відповідної позитивної динаміки він може в найближчі кілька років подвоїтися, зрости до $5-7 млрд. Це я кажу про річний оборот у цій індустрії. Це гроші, які приходять у вигляді твердої валюти, їх дуже легко перевірити через Нацбанк.

Якщо ж говорити про продуктовий ринок і про ринок стартапів, то тут ситуація трошки складніша. Тому що частіше цей ринок оцінюють з точки зору капіталізації. Є експерти, які пов'язані зі стартапами, і вони кажуть, що капіталізація цього ринку, наприклад, $1 млрд. Або Андрій Колодюк (голова наглядової ради UVCA – НВ Бізнес) каже, що капіталізація цього ринку – $2,5 млрд.

Якщо ми хочемо порівнювати яблука з яблуками, то тоді треба говорити про капіталізацію ринку експортного сервісного ІТ. Бо якщо ми говоримо, наприклад, про компанію ЕРАМ, то у неї оборот – понад $1 млрд, а капіталізація – більше $3 млрд. Є мультиплікатор між оборотом та капіталізацією.

З цієї точки зору порівнювати $3 млрд в експортному бізнесі та $2,5 млрд в продуктовому – це різні речі. Є один важливий момент. Справа не тільки в кількісних оцінках, а в тому, в якому вигляді ці гроші потрапляють в економіку. Тому що експортний сегмент безпосередньо приносить ці гроші у вигляді валютної виручки, яка надходить у ВВП і формує частину ВВП.

Капіталізація продуктових компаній і стартапів – це оцінка. І дуже сильно вага цієї оцінки, вплив на економіку залежить, де відбуватиметься монетизація. Якщо монетизація відбувається і буде відбуватися в Україні, чого б я дуже хотів, тоді я згоден, це дуже добре і правильно. Ці оцінки мають сенс.

Але якщо ж монетизація буде відбуватися в інших країнах, як часто це трапляється... Наприклад, коли стартап оцінюється в $150 млн і ці гроші реалізуються десь у Каліфорнії, Америці чи в Лондоні. Це дуже добре з емоційної точки зору, але конкретно для ВВП, для економіки країни великого значення не має. Хоча побічно створює ті ж робочі місця, але тут уже йдеться про інші суми.

Тому я думаю, що є сенс дотримуватися таких оцінок, про які я говорив – $3 млрд з точки зору експортно-орієнтованого ІТ і його можливий ріст.

Наступним кроком треба говорити, а що ми з цих грошей отримуємо, як це впливає на економіку, як це мультиплікується у створенні додаткових робочих місць. Тому що експортне ІТ створює набагато більшу кількість робочих місць. Це інший принцип бізнесу, ніж у продуктових компаніях. І кількість робочих місць, створених в експортному сегменті, набагато більша. Навколо цих робочих місць виникають, за міжнародними експертними оцінками, від 2,5 до 3,5 мультиплікаторів на додаткові робочі місця. Це сервіс – кафе, таксі, приміщення, квартири.

– В Україні, м'яко кажучи, не дуже хороші умови для підприємництва. Хтось мріє, а хтось вже поїхав працювати в інші країни. Що утримує ІТ-ринок залишатися тут?

– Патріотизм – це важлива риса. У мене є особисті приклади моїх колег, які відмовляються їхати до Швейцарії, залишаються працювати тут. Є такий фактор як середовище, і те, що ваші родичі тут, і те, що ви звикли жити в якомусь середовищі. Ось цей фактор утримує певну кількість людей. Хоча він не головний, але він переважає зараз.

На іншій шальці терезів перебувають інші речі, пов'язані зі стабільністю, з перспективами та різними ризиками, які виникають. Тому я думаю, що крім середовища, яке відіграє свою роль, вагому роль грає те, що ці професії дуже добре оплачуються в Україні.

Якщо ми подивимося на чистий дохід програмістів або ІТ-фахівців, які працюють у великих містах, у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі, то їхні доходи порівнюються з доходами в Європі і, до певної міри – в Америці. За абсолютними числами вони відрізняються. Але картина змінюється, якщо ви віднімете всі податки, видатки. Наприклад, у Каліфорнії оплата житла досягає 42% від витрат ІТ-фахівців. Це дуже багато. У середньому нормальним відсотком оплати за житло вважається 25-30%. Навіть за американськими мірками 42% – це дуже багато. Тобто речі, пов'язані з фінансами, грають певну роль.

Українські ІТ-фахівці на глобальному ринку зайняли специфічну нішу. Вони висококваліфіковані, високооплачувані і не перебувають у великих міжнародних центрах, таких як Лондон, Берлін, Нью-Йорк або Лос-Анджелес. При цьому якість роботи і професійний рівень призводить до того, що замовники готові працювати з вами, якщо ви перебуваєте в такій країні як Україна.

Тому я думаю, що три чинники грають роль в утриманні: середовище, фінансові умови та імідж, який склався. І ось ці речі потрібно обов'язково країні і суспільству підтримувати. Тому що програмісти та ІТ-фахівці приносять користь не тільки для себе, для своїх родин, але вони приносять велику користь для економіки.

Подумайте, ми дуже уважно стежимо – МВФ дасть нам транш $1,5 млрд чи не дасть. А ці хлопці просто приносять ці $3 млрд, за які нікому не доведеться розплачуватися. Бо рано чи пізно всі транші доведеться віддавати всією країною. А ці гроші приходять живі і створюються додаткові робочі місця.

– Склалося враження, що у нас державні органи влади вважають, що ІТ-бізнес всі трансакції проводить за кордоном і Україна мало що отримує.

– Я буду говорити про сервісний сегмент. У продуктового напрямку інша бізнес-модель.

Якщо говорити про сервісний сегмент і про проблему, мовляв, Україна мало отримує, то я хочу навести такий факт. За оцінками міжнародних експертів в цій індустрії витрати на оплату праці становлять до 70-75% всього обороту. Тобто фактично все, що компанії заробляють у світі, близько 70-75% йде на оплату праці. І ці гроші обов'язково надходять в Україну, а не на якийсь офшор. Інакше програмісти не будуть працювати і поїдуть шукати собі більш високооплачувану роботу.

У різних індустріях оплата праці може становити 10% від сукупного обороту. Природно, коли залишається десь в офшорах 80-90% від цих коштів, то бізнес може з ними щось робити і не вводити сюди. Але якщо у вас 75% йде на оплату праці, ви з цим нічого не зробите. Вони повинні надійти в Україну. І ось ці $2,5-3 млрд – це якраз і є ті гроші, які йдуть на оплату праці.

На вашу думку, як надалі складеться в Україні ситуація з покупками стартапів?

– Я думаю, що цей напрямок буде зростати. І він зростатиме з тих же причин, що й експортний сегмент, який став каталізатором розвитку інших напрямків. У тому числі продуктових компаній і стартапів.

Уявіть собі, молода людина вибирає для себе ІТ, вона йде вчитися. Потім може влаштуватися в якусь велику іноземну компанію, але найчастіше студенти потрапляють в наш ІТ-бізнес. Ми спеціально їх готуємо, навчаємо.

Тут протягом кількох років вона набуває додаткових знань, які не змогла б отримати самостійно. Тому що тут він працює з великими західними клієнтами, з Google, Microsoft, SAP. З тими компаніями, які на слуху і які можуть дати максимально можливий досвід дуже швидко.

Далі у декого виникає ідея будувати власний бізнес. Вони йдуть в продуктові компанії або стартапи організовують.

Люди переходять з сервісного бізнесу в стартапи, зі стартапів – у продуктові компанії. Тому, з огляду на те, що сервісний сегмент стійко розвивається, я думаю, що цей фактор позитивно впливатиме на розвиток стартапів. Тобто, по-перше, розвивається загальна інфраструктура ІТ-бізнесу.

По-друге, я думаю, що в світі є надлишок грошей. Принаймні, так кажуть аналітики. Природно, їх потрібно кудись вкладати, а стартапи – це одна з дуже привабливих моделей. Ви вклали мільйон, отримали мільярд. Зрозуміло, що так воно не працює, але суть полягає в тому, що стартап – це приваблива модель.

Україна протягом кількох років має хороші приклади. У чому наша перевага? Це велика кількість вишів, велика кількість фахівців, які працюють в цій індустрії. Тому я думаю, що, зважаючи на увагу міжнародних інвесторів та їхнє бажання знайти такі таланти, то напрямок стартапів буде розвиватися. І я дуже щасливий з цього приводу і підтримую це. Тому що ми повинні розвивати індустрію загалом. Хтось розвиває експортний сегмент, хтось – стартапи, ще хтось – продукти.

Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця грудня дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити журнал
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: