Голова PZU в Україні Мачей Шишко: Я вже 10 років чую про реформу ринку, але її досі немає

Голова PZU в Україні Мачей Шишко каже, що не варто очікувати глобального зростання страхового ринку, який дасть економічний стрибок

Голова PZU в Україні Мачей Шишко каже, що не варто очікувати глобального зростання страхового ринку, який дасть економічний стрибок

Чи потребує страховий ринок масштабної чистки і якою повинна бути його реформа, НВ Бізнес розповів голова правління однієї з найбільших страхових компаній країни PZU в Україні Мачей Шишко.

Згідно з даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, лише за перший квартал цього року українським страховим компаніям вдалося зібрати майже 8,3 млрд гривень страхових премій. Це на 35,8% більше, ніж у той же період 2015 року. А чисті страхові виплати зросли на 20,8%, до 1,8 млрд гривень.

Не відстає і перше півріччя 2016 року. Страхові платежі, порівняно з першим півріччям минулого року, зросли на 20%, а страхові платежі – на 30%. Крім того, на 30% збільшилося надання послуг фізичним особам.

Втім, незважаючи на такі позитивні тенденції страхового ринку, він так і залишається одним з найненадійніших в країні. Часто можна почути про компанії-шахраї, так й споживачі страхових послуг досі не почуваються до кінця захищеними.

Все ще залишається невирішеним питання про нагляд за страховими компаніями. Це призвело до непрозорості акціонерів, які можуть просто зникнути з грошима компанії.

Не вселяє оптимізму й обіцяна реформа страхового ринку, яка вже не перший рік відкладається.

– Як ви можете оцінити поточну ситуацію на ринку страхування? Що він собою являє і в якому стані знаходиться?

– Думаю, що в цьому році зростання буде дуже маленьким – близько 15% від загального обсягу. І пов'язане воно більше з інфляцією. Але найголовніша тенденція, яку ми бачимо вже кілька років, – це міграція клієнтів між компаніями. Це пов'язано з тим, що люди дуже важко прощаються з грошима, уважно вибирають партнерів і хочуть знайти надійну компанію. Це призводить до того, що надійні компанії ростуть швидко, а ненадійні – повільніше або зникають з ринку. Тим не менш, не варто очікувати глобального зростання, яке дасть економічний стрибок.

– На банківському ринку сталася велика чистка. Більше 70 банків вже виведено з ринку. Кажуть, що будуть виводитися ще. Щось схоже відбувалося на страховому ринку останнім часом?

– В Україні близько 400 страхових компаній. Але тих, що працюють, у яких можна придбати страховку, набагато менше. Можливо близько 50. Всі інші просто чекають хорошого моменту, маючи ліцензії. З іншого боку, регулятор поступово прибирає ненадійні компанії і такі, у яких є ліцензія, але вони не працюють. Це відбувається повільно. Але на клієнтів ніяк не впливають компанії, які не працюють.

Надійні компанії ростуть швидко, а ненадійні – повільніше або зникають з ринку

– А як бути з потоком скарг на страховиків, що вони не виплачують гроші? Наростає невдоволення з боку клієнтів. Можливо, є сенс почистити ринок від тих, хто поводиться таким чином?

– Цим повинен займатися регулятор.

– Мені здається, що регулятор вашого ринку не діє так рішуче, як Нацбанк.

– Це справді помітно. Але мені здається, що важливіша реакція клієнтів. Вони не прийдуть в компанію, про яку можна знайти негативну інформацію в інтернеті. Навіть якщо регулятор не реагує, ми точно знаємо, хто вже збанкрутував і не виплачує гроші. Клієнти повинні відстежувати надійні компанії і, незважаючи на дії регулятора, самостійно реагувати. Це найпростіший механізм регулювання ситуації.

Не можна забувати ще про один аспект. Негативна інформація дуже швидко поширюється. Я без проблем можу назвати 20-ку або навіть 30-ку хороших страховиків, у яких не страшно купувати поліс. Вони виплачують гроші. Мені здається, що кількість надійних компаній велика. Але невдоволення завжди гучніше.

– Які кроки потрібно зробити державі для того, щоб на ринку залишилися тільки надійні компанії? Чи взагалі потрібна велика чистка страховому ринку?

– Мені здається, достатньо виконувати умови, які написані в законі. Я приїхав в Україну 10 років тому. І вже тоді всі говорили, що на початку наступного року буде новий закон про страхування, який очистить ринок. Ці розмови тривають кожен рік, а закон так і не прийняли. Але якщо почитати той закон, який є зараз, – це хороший закон. Там все описано: строки виплати клієнту, платоспроможність і так далі.

– Тобто в законодавчій базі вас все влаштовує чи все-таки треба щось міняти, щоб спростити роботу страховим компаніям? Що зробити, щоб клієнту було добре, і вам?

– У мене є кілька ідей. Найбільш пріоритетна – це електронний поліс. Ми живемо в ХХІ столітті і досі віримо, що паперовий носій впливає на якість послуг. Не впливає. Запевняю, що в ресторані в Парижі немає печаток і підписів кухаря, а якість від цього не страждає. Така ж ситуація на українському страховому ринку. Інша ідея – це пряме регулювання автоцивілки. Людина прийняла рішення застрахуватися в конкретній компанії, і коли вона буде потерпілим, то звернеться саме в ту страхову компанію, яку сама вибрала, а вже вона вирішує питання зі страховою компанією винного.

Ми живемо в ХХІ столітті і досі віримо, що паперовий носій впливає на якість послуг

Ці дві прості зміни здатні вплинути на якість життя і рівень довіри клієнтів. Але за останні 10 років подібні ідеї тільки збиралися у великий проект, який нескінченно обговорюється. Якщо чесно, я не вірю в те, що закон буде прийнятий і на початку наступного року. Найімовірніше, нам знову скажуть, що все переноситься ще на рік. Але для невеликих змін не потрібно збирати всі депутатські фракції і обговорювати питання про печатки на договорі страхування, не треба збирати більшість у парламенті, яка буде обговорювати питання регулювання страхування. При цьому такі прості зміни дозволять поліпшити якість набагато більше, ніж той обіцяний великий закон, який «буде через рік».

– Якщо говорити про інтеграцію з ЄС, імплементацію європейських норм і взагалі порівняння українського і європейського ринку, наскільки умови роботи в Україні відрізняються від умов роботи в країнах Євросоюзу? Що потрібно змінити для того, щоб вони були наближені?

– Ситуація дійсно відрізняється. Найголовніша відмінність – це страхові суми. Базовий продукт, який є в країнах ЄС, має 100% покриття автомобілів, застрахованих за автоцивілкою. Мені шкода українців, які мають покриття в рази менше, ніж громадяни Євросоюзу. Крім цього в Україні є ліміти на виплату. Страхові суми в Польщі становлять €2 млн. Це нормальне покриття, при якому не слід боятися, що зачепивши Мерседес,  доведеться доплачувати понад страхову суму.

У законодавстві є відпрацьована база, і не потрібно починати все з початку. Ми повинні рухатися в цьому напрямі. Це не так страшно. Польща пройшла це кілька років тому. Оскільки в Україні зросла підтримка Євросоюзу, то можна зробити все легко і досить швидко.

– Можна помітити, що в Україні страхують автомобілі частіше, ніж життя. Чому страхування життя у нас таке непопулярне?

– Я працюю в галузі страхування вже 25 років. Пам'ятаю, коли до нас приїжджали німці, вони дивувалися, як можна застрахувати машину на 100 тисяч, а життя пасажира – на 2 тисячі. Я досі дивуюся. Мені здається, що питання «заліза» другорядне. Бампер можна купити і пофарбувати, а поламана рука – це втрата доходів і незручності. Потрібно показувати, в чому полягає захист. Ми вирішили зайти в галузь страхування життя через корпоративних клієнтів – трудовий колектив. І коли співробітники зрозуміють, що таке страхування життя, то захочуть, щоб їх сім'ї цим користувалися, а не тільки вони в рамках колективного договору страхування.

Потрібно змінити процес фінансування, коли держава покаже, що покривається, а що ні, за яких умов це працює, а за яких – ні

– Якщо зараз розвивати цей напрям, наскільки швидко можна прийти до повноцінного ринку страхування життя?

– У Польщі це зайняло 10 років. В цей час там проводилась пенсійна реформа, що вплинуло як позитивно, так і негативно. Позитивно, що ця тема взагалі піднялася і люди стали замислюватися про своє майбутнє, свої пенсії і своєї сім'ї. Але був і негативний момент. Багато хто думав, що пенсійна реформа покриває все, але забували, що це лише базове страхування, яке не вирішувало питання, що буде з родиною в разі негативного розвитку подій. Але зараз пропорція страхування життя та ризикового страхування зрівнялися 50/50.

– Наскільки реально в Україні провести реформу медичного страхування і показати її переваги?

– Думаю, що участь комерційних компаній в цій реформі нереальна. Це пов'язано з фінансуванням медичних закладів в Україні. Завжди не вистачає грошей на процедури і доводиться доплачувати. Навіть у США не вдалося змінити схему фінансування медустанов. Я не кажу, що це неможливо, але ще не зустрічав країни, де б реформа медичного забезпечення була б неактуальною.

– А що в Польщі?

– Там два сегменти. Перший – це державне забезпечення. І зараз обговорюється питання реформи цієї системи. На конкретні процедури є ліміти, які держава купує у лікарень. І коли виникає потреба у процедурі, людина стає в чергу. У мого батька онкологія, і наступна його консультація у лікаря буде через півтора року.

Якщо чесно, я не вірю в те, що закон буде прийнятий і на початку наступного року. Найімовірніше, нам знову скажуть, що все переноситься ще на рік

Другий сегмент – ринок абонементних медустанов. Це не страхування, а купівля постійного абонемента, який включає певну кількість процедур і звернень до лікаря. Це спосіб обійти черги за державним страхуванням.

Думаю, що в Україні немає місця комерційним організаціям у цій структурі, поки не очиститься процес фінансування і не буде визначено, що саме покривається державою. Конституція України говорить, що медицина безкоштовна.

– Але за фактом все платно.

– Так, ми всі це знаємо. І для вирішення цього потрібно змінити процес фінансування, коли держава покаже, що покривається, а що ні, за яких умов це працює, а за яких – ні. І тільки тоді в далекому майбутньому будуть з'являтися комерційні організації, що надають послуги, які обіцяє держава.

Коли до нас приїжджали німці, вони дивувалися, як можна застрахувати машину на 100 тисяч, а життя пасажира – на 2 тисячі

– Як споживачеві вибрати страхову компанію? Якими критеріями керуватися, щоб зрозуміти, що вона надійна?

– В основному – запитати у друзів, кого вони можуть порекомендувати. Потрібно також дивитися на відгуки про компанії. Багато хто готовий назвати десятки компаній, до яких не варто звертатися. Мені здається, це працює завжди і скрізь.

– А варто аналізувати обсяги активів, прибутку, збитків?

– Обсяг активів банку Lehman Brothers був величезний. Чим це закінчилося?.. Якщо ваш друг скаже: я страхувався в такій-то компанії, все нормально, у мене рік була їх страховка. Але ви бачите, що у компанії був збиток. Це абсолютно нормальна ситуація. Підхід компаній змінюється не так швидко, як баланс. Вони ні про що не говорять.

– Після Майдану в Україні стало працювати складніше чи простіше?

– Простіше. Якщо чесно, перестали боятися. Навіть наші корпоративні клієнти. Звичайно, ускладнилася економічна і валютна ситуація. Але базовий страх ведення бізнесу зменшився. Є складнощі, але є й можливості рухатися далі. Мені здається, це допомогло бізнесу.

Мені шкода українців, які мають покриття в рази менше, ніж громадяни Євросоюзу

– А в чому це виражається? Ви приходите до людини, а вона не боїться, що у неї хтось щось забере?

– Так. Були ситуації, коли треба було купити страховку у конкретній компанії, щоб не «наїхали». Але зараз цього немає. Наші клієнти вже заспокоїлися.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: