Андрій Мацола, власник Першої приватної броварні, розповідає про свою компанію

Андрій Мацола, власник Першої приватної броварні, розповідає про свою компанію

Андрій Мацола розповідає про те, як його наймолодшій з великих пивних компаній країни вдається динамічно розвиватися та зростати на пивному ринку у спаді.

Сьогодні про золоті часи до кризи 2008 року з ностальгією згадують не тільки автодилери, забудовники і банкіри, але і пивовари. Пік виробництва пива в Україні зафіксували саме у 2008‑му, коли на вітчизняних підприємствах зварили рекордні 330 млн декалітрів пінного продукту. Далі пішов спад, і минулого року обсяг виробництва не дотягнув навіть до 200 млн декалітрів.

Інакше і бути не могло: держава постійно підвищує акцизи на пиво, роблячи цей напій все дорожчим для споживачів і збільшуючи навантаження на всю галузь. Тільки з 2014‑го до 2016‑го цей так званий податок на гріх виріс майже втричі.

Не дивно, що всі найбільші пивовари країни — "дочки" транснаціональних гігантів InBev і BBH, а також легендарна українська Оболонь — знижують обсяги виробництва, свою маржу і пропонують споживачам всі можливі варіанти заплатити якнайменше.

На цьому тлі атиповим виглядає активний розвиток наймолодшого гравця українського ринку — компанії Перша приватна броварня (ППБ). Її заснував у Львові в 2004 році український підприємець Андрій Мацола. За час, що минув відтоді, ППБ змогла перетворитися з локальної фірми на гравця національного масштабу. І навіть більше — сьогодні компанія Мацоли є партнером Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), а також міжнародного холдингу Oasis, що заснований вихідцями з СРСР і має підприємства на пострадянському просторі.

Зараз, за даними авторитетної міжнародної компанії Nielsen, обсяги продажів ППБ ростуть і вона відіграє частку у провідних гравців.

Про успіх, перевагу українського напою перед російським, а також про те, що поганого в 2,4 л пива в пластиковій пляшці, НВ розповів сам Мацола.

 

— Зараз всі пивовари скаржаться, що ситуація на ринку вкрай несприятлива: продажі падають, акцизи ростуть, все кепсько. А як у вас?

— Ринок дійсно падає: 2014‑го — на 21%, 2015‑го — на 23%. Цього року падіння становитиме ще 13-15% залежно від погодних умов. Це відбувається і через економічну ситуацію, і через те, що ростуть акцизи.

Але в падінні винні й самі пивовари — вони зараз пропонують багато великих посудин за низькими цінами. Коли продають 2,4 л за 21 грн, [у споживачів] складається враження, що пиво — це продукт, який потрібен лише для того, щоб нажлуктитися алкоголю. Споживача привчають перераховувати гроші в гаманці на ступінь сп'яніння, вирішувати, що краще: купити пляшку пива або чогось міцнішого? Пивовари самі довели цю ідею до абсурду.

— Звучить нелогічно: як низькі ціни можуть призвести до зниження обсягів продажів?

— Кожен продукт повинен мати свою культуру споживання. Інакше не буде розвитку. У гонитві за обсягами, за часткою ринку, за споживачем нівелюється якість продукції. Але дива не відбувається — коли ти збільшуєш обсяги, доводиться грати з якістю, інакше працюєш в мінус. У результаті відбувається знецінення продукту.

— Які ваші виробничі та фінансові результати на цьому ринку?

— 2015 року ми виросли на 11% в об'ємних показниках і на 43% у грошових. Наша частка на ринку, за даними Nielsen, у квітні цього року становить 12,6% і 13,1% за обсягом й у грошовому вираженні відповідно.

— Тобто ви гравець номер чотири на українському ринку...

— Подекуди. Якщо в Києві, то ми обігнали Оболонь. Якщо у Львові, то ми другі, там у нас 25% ринку.

— І яким чином вам це вдається на ринку у спаді?

— До кризи люди споживали, умовно кажучи, три пляшки пива на день, а тепер одну, але якісного. Ми на це розраховували, тому одразу вирішили, що будемо варити "чесне" пиво — не відходити від наших рецептур, не замінювати інгредієнти на дешевші, не порушувати технологічний процес, наприклад не зменшувати час доброджування.

Українці знаються на пиві, і немає чогось такого, що роблять в Голландії або США, а ми не могли б зробити

— Якщо чесно, то будь-яка компанія на ринку скаже приблизно те саме, що й ви: хороша сировина, технологія тощо...

— Сказати можна, але на етикетці вона повинна написати правду. Зараз у нас такі правила, що [контрольні органи] беруть твоє пиво, розкладають на атоми і дивляться, які там складові та чи дотримані процедури. Тобто відразу видно, чи є там ячмінь [замість класичного ячмінного солоду] і мальтозна патока [інгредієнт, який здешевлює виготовлення пива в порівнянні з традиційними способами].

— От ви критикуєте великий за обсягом посуд для пива, а дехто каже, що пиво у пластику, тобто так званій ПЕТ-упаковці, шкідливе. Це так? Адже ви випускаєте таку продукцію.

— Це не так. Просто ПЕТ-упаковка, на відміну від скла, пропускає кисень. А це змінює смак і запах пива. Пиво швидше окислюється, але це не шкідливо.

— А що ще ви вкладаєте в поняття культури споживання пива?

— Культура споживання пива — це практика постійного порівняння сортів. Це коли споживачі вимагають від виробника чогось нового. Ось у Сполучених Штатах зараз близько 20% пива — крафтове. Тобто таке, що вариться в невеликих обсягах у певний період. Це вже не масове пиво, а твір пивовара, який постійно щось змінює, привносить ноу-хау, експериментує. Таким чином він долучається до створення культури пивоваріння.

— У Європі культура пиття розвивається, бо там пиво варять на маленьких пивоварнях...

— Не тільки на малих. Розмір не має значення. Важливе внутрішнє ставлення до свого продукту: у кожного сорту пива своя специфіка, свій характер. Історично це було пов'язано з місцем виробництва, з локальними традиціями, культурою споживання. А якщо хтось взяв 2,4 л, налив у чарку 50 грамів, то яка культура? Де повага? А якщо сам себе не поважаєш, то хто буде?

— Ви випускаєте на своєму заводі пиво Heineken [сорт пива з голландськими корінням]. Як взагалі можливий український Heineken?

— А як можливо зробити Volkswagen в Україні?

— Прикрутити колеса до готового автомобіля. Але це ж залізо...

— Це технологія, не залізо. А Coca-Cola як роблять у всьому світі? Це абсолютно нормальна практика — ліцензування. Якість кожної партії ліцензійного Heineken, виробленого в Україні, перевіряється лабораторією головного офісу цієї компанії.

Українці знаються на пиві, і немає чогось такого, що роблять в Голландії або США, а ми не могли б зробити. Ось і Oettinger [популярне німецьке пиво] ми варимо, інгредієнти у нас ті самі, і якість практично однакова.

— А звідси Heineken постачаєте кудись?

— Ні.

— До вашої компанії в Україні висувалися претензії за те, що завдяки співпраці з групою Oasis ви працюєте на російському ринку.

— Бізнесу в Росії я не маю. Компанія Oasis — це мої партнери в Україні. Це міжнародна компанія, що володіє активами в США, Британії, Німеччині, Казахстані, Білорусі, Росії. Вони розливають пиво нашої ліцензії. Це нормально.

Ось [данська пивоварна компанія] Carlsberg, що володіє Львівською пивоварнею, в Росії володіє Балтикою. [Міжнародна пивоварна корпорація] InBev, яка випускає Чернігівське і Рогань, там випускає Сибірську Корону. Тисячі міжнародних компаній володіють активами в Російській Федерації. Українське пиво там завжди було і є зараз: Оболонь, Львівське, Чернігівське.

Так вже сталося, що наші боксери сильніші, ніж російські, і що в Росії слухають якісну українську музику: Івана Дорна, Океан Ельзи, Олега Скрипку. Он Джамала перемогла Лазарєва. І пиво у нас теж краще. І це добре: що більше в України досягнень, то більше надійності та сили нашої країни.

 

ПИВНА РІЧКА: За минулий рік Перша приватна броварня Андрія Мацоли збільшила обсяг виробництва пива на 11%

 

— І яке пиво ви продаєте в Росії?

— Ліцензія на один сорт — Бочкове.

— Як воно продається?

— У Росії ринок теж падає, хоча не так швидко, як в Україні. Ми запустилися там у 2012 році. Сказати, що там дуже великий попит на наше пиво, не можна. Продажі падають разом з ринком.

— Один з популярних брендів Oasis, який ви випускаєте в Україні,— це пиво Жигулі. Як змінилися продажі у зв'язку з погіршенням відносин з Росією?

— Ми виробляємо за ліцензіями багато сортів, відомих у всьому світі. Бренд Жигулі належить кіпрській компанії Premier Beverages P. B. Limited і продається в 25 країнах світу. У нас контракт, підписаний 2011 року, на 10 років. Частка пива Жигулі в нашому портфелі становить близько 7%, воно є популярним для частини нашого населення і не більше. Падіння обсягів продажів відбувається рівномірно до падіння ринку, тобто ті, хто споживав раніше, споживають його і зараз, але менше. Частка ринку як була близько 1%, так і залишилася.

— Ви багато говорите про культуру споживання пива. Але транснаціональні компанії, які переважають вас за продажами, покладаються на маркетинг і потужну рекламу. Що ви можете їм протиставити?

— І що це їм дає? Ви ж самі сказали, що у них продажі падають. Або їхні ідеї не дуже точні, або це нічого не дає. Ось ви питаєте, що потрібно для того, щоб рости? По-перше, не варто обманювати споживача, а по‑друге, необхідна хороша команда. Ми завжди були вільної компанією. У нас будь-хто може захищати свою позицію. Але не так, що "сьогодні не вийшло, завтра виправимо", а у форматі "якщо ти прийняв рішення, і на ньому ти наполягатимеш, ти за нього відповідаєш". Це дає нам можливість рухатися вперед тими темпами, які ми декларуємо. У 2016 році ми плануємо зрости на 16% в натуральному і на 46% у грошовому вимірі.

— Амбітні плани потребують інвестицій. Де ви плануєте брати?

— Серед наших партнерів — ЄБРР. Разом ми розглядаємо довгострокові програми фінансування. Наш бізнес можна будувати тільки на недорогих грошах, і ми будемо це робити, поки що на наявних потужностях.

— Чи плануєте ви якісь непрофільні інвестиції, можливо, в роздрібну торгівлю?

— Ні. Якщо ти вмієш варити пиво — вари пиво і не роби нічого іншого. Практика пивної справи показує: люди, які вже 100 років на цьому ринку, нічого іншого не роблять. Якби була потрібна диверсифікація, вони б це робили. Але зате вони варять пиво. І ми цю загальносвітову практику беремо для себе і робимо так само.

— Я бачу перед собою людину, яка захоплюється своєю компанією і хоче передати її нащадкам?

— Я не можу сказати "нащадкам". Але я одружений зі своєю сім'єю і своєю компанією, це факт.

 

Матеріал опублікований в НВ №20 від 20 травня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: