Жито в режимі реального часу

0 коментувати
Жито в режимі реального часу
Інформаційно-комунікаційними технологіями у сільському господарстві давно вже нікого не здивуєш. Проте саме зараз на них покладаються неабиякі надії

Наразі людство стоїть на порозі драматичних подій. Про це, зокрема, написав американський еколог Лестер Браун у свої книзі Full Planet Empty Plates: the New Geopolitics of Food Scarcity, яку він видав ще у 2012 році. Вчений вважає, що наш світ перебуває у стані переходу від достатку до дефіциту. З початку нового тисячоліття світові запаси зерна скоротилися на третину, а ціни на продовольчі товари виросли більше ніж удвічі. "Їжа – це нова нафта. Земля – це нове золото. І їх не вистачатиме", – зазначив Браун. Розв’язати цю проблему можливо лише завдяки переходу на новий технологічний рівень виробництва в аграрній галузі. Експерти вже знають, як це зробити.

Від інтернету речей до інтернету рослин

 

Проблема нестачі продовольства з кожним роком ставатиме дедалі вагомішою. У наступні кілька десятиліть населення на нашій планеті зросте – до 9,3 млрд. у 2050 році. Для того, щоби прогодувати додаткових 2,3 млрд., потрібно збільшити виробництво їжі на 70%. Таких висновків дійшли викладачі Imperial College Business School (ICBS, Лондон) Джіайме Берті та Кетрін Малліган. У співпраці з ICBS компанія Ericsson підготувала звіт ICT & The Future of Food and Agriculture, відзначивши, що на сільське господарство посилюється екологічний тиск.

По-перше, вирощування монокультур зменшує природне розмаїття. По-друге, виснаження викопних вуглеводів збільшує попит на монокультури, з яких виробляється біопаливо. По-третє, з виснаженням природних ресурсів дедалі більшого значення набувають кліматичні зміни.

 

 

 

На думку ICBS та Ericsson, цифрові технології можуть надати всесвітній продовольчій системі більшої сталості. Для підвищення продуктивності сільські господарства в усьому світі використовують технології Інтернету речей та обробки великих обсягів даних (Big Data).

Вже в 2022 році, за прогнозами Ericsson, очікується близько 18 млрд. ІоТ-підключень. І підключені до стільникових мереж механізми та аграрні господарства будуть грати в цьому не останню роль.

Наприклад, при вирощуванні монокультур підприємства агропромислового комплексу оперативно отримують і аналізують інформацію, що постійно надходить з полів. Хмарні сховища вже сьогодні дозволяють миттєво збирати та опрацьовувати величезні обсяги даних. А інформаційно-комунікаційні технології – підвищити продуктивність не тільки окремих ферм, але й на основі агрегованих даних вносити корективи у роботу цілої галузі. Така інформація використовується вченими під час наукових досліджень. Підсумками та висновками яких згодом знову ж таки можуть користуватися працівники агропромислового комплексу задля підвищення врожайності та оптимізації шляхів доставки.

Наявні геоінформаційні системи не дозволяють детально відстежувати ланцюжки постачання їжі. Новітні картографічні технології зможуть ефективно визначати місця з нестачею продуктів і перерозподіляти ці ресурси. Запровадження нових стандартів зв’язку також дозволить відстежувати та коригувати взаємний вплив індустрій. Наприклад, з подорожчанням землі у приміських смугах, сільські господарства змушені переносити своє виробництво туди, де земля дешевша. Натомість це збільшує відстань для доставки продовольчих товарів, отже – забруднення повітря внаслідок транспортування.

Від теорії до практики

 

Вже сьогодні є приклади успішного застосування наявних інформаційно-комунікаційних технологій у сільському господарстві. Японська Yamaha випускає дрони для обприскування полів з 1990 року. Щороку її безпілотні літальні апарати обробляли понад 1 тис. гектарів. Ці пристрої також використовуються для аерофотозйомки з метою визначення стану ґрунтових і водних поверхонь. Зважаючи на те, що дві третини споживання води у світі припадає на сільське господарство, у найближчі роки інтелектуальні системи для керування цим ресурсом стануть необхідністю. Такі компанії, як Observant і Edyn вже пропонують керування садами та фермами безпосередньо з екрану смартфона.

Канадська Semios створила рішення, яке надає повний контроль за фруктовими садами. Її датчики можуть більше, ніж просто відстежувати стан ґрунту та води. Компанія запевняє, що розумні пристрої можуть підстерегти шкідників та ефективно їм протидіяти.

Завдяки мобільним технологіям John Deere, Dow AgroSciences і Monsanto отримали можливість ефективніше обслуговувати техніку, стежити за полями, регулювати зрошення.

Завдяки мобільним технологіям John Deere, Dow AgroSciences і Monsanto отримали змогу ефективніше обслуговувати техніку, слідкувати за полями, регулювати зрошення. Американські комбайни John Deere добре відомі українським сільським мешканцям. Виробник уже давно встановлює у свої вироби датчики, за допомогою яких усі механізми можуть взаємодіяти між собою. Керуючись даними геолокації та маючи постійне підключення до хмарного сховища, ці сільськогосподарські машини можуть вносити добрива на визначену глибину. Або ж розподіляти насіння залежно від родючості ґрунту і навіть вимірювати врожай у режимі реального часу.

Цікаве рішення також було реалізовано компанією Ericsson в Італії – на виноградних плантаціях у Тоскані була запроваджена система віддаленого моніторингу виноградників. Як стверджують куратори проекту, використання бездротових датчиків дозволяє суттєво скоротити використання пестицидів. А в кінці 2015 року подібна система була випробувана під час пілотного проекту у Німеччині, у долині Моссель.

Мобільні технології застосовуються і в тваринництві. Наприклад, в Австралії вже кілька років корів на великих фермах доять повністю автоматизовані роботи, які надсилають фермерам сповіщення щодо процесу надою у вигляді СМС-повідомлень, а з появою смартфонів і планшетів популярності набув додаток iHerd, який дає змогу наглядати за тваринами у режимі реального часу, а також контролювати їхнє поголів’я та відстежувати переміщення.

Окрім приватних компаній над запровадженням новітніх поколінь зв’язку та ІоТ працюють і цілі держави. Наприклад, навесні 2016 року Міністерство зв’язку Бразилії уклало угоду з Ericsson про спільне дослідження новітніх технологій і вплив інтернету речей на довкілля. Серед основних завдань цієї співпраці – розумне керування водними ресурсами, захист тропічних лісів, запобігання стихійних лих. Шведський телеком-виробник відкрив у Бразилії свій інноваційний центр Networked Society Lab, у якому спільно з науковими колами цієї країни працюватиме над розвитком і запровадженням нових комунікаційних технологій в країні.

Мобільне покриття для ферм

 

Звісно, ці технології мають сенс лише за умови достатнього мобільного покриття на всіх сільськогосподарських територіях, що зазвичай розташовані у віддалених регіонах.

Для розв’язання цієї проблеми розробляються нові комунікаційні стандарти – наприклад, технологія NB-IoT спеціально створена для підключення величезної кількості ІоТ-пристроїв на базі наявних мереж 4G/LTE. Передбачається, що його використання дасть змогу розширити зону мобільного покриття до 7 разів, а також подовжити життя батареї у «підключених» приладах до 10 років та знизити вартість ІоТ-модемів. Цей стандарт також збільшує проникнення мобільного сигналу, що дозволяє забезпечити необхідне покриття, наприклад, у підвальних приміщеннях, що раніше було досить проблематичним. 

 

 

Щоправда, технологічні обмеження є лише одним із факторів стримування для масового розвитку «розумних» технологій в агропромисловості. Індустрії ще необхідно буде розв’язати юридичні, та навіть етичні проблеми. Наприклад, при запровадженні інформаційно-комунікаційних технологій у сільському господарстві одним із найважливіших залишається питання використання даних, зібраних з полів і ферм.

Так, згідно зі звітом ICBS та Ericsson, сьогодні багато представників агропромислового комплексу вже висловили занепокоєння тим, що великі компанії концентруватимуть у своєму розпорядженні величезні обсяги інформації про фермерські господарства, що може призвести до цінових маніпуляцій на ринку основних сільськогосподарських культур.

Проте ці ускладнення навряд чи зможуть зупинити переможний поступ новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Вже у 2022 році, за прогнозами Ericsson, очікується близько 18 млрд. ІоТ-підключень. І під’єднані до стільникових мереж механізми та аграрні господарства гратимуть у цьому не останню роль.

Передплатіть журнал НВ за спеціальною ціною

До кінця листопада дешевше на 100 грн.
Передплатіть журнал на 12 місяців усього за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес у стилі 3G ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: